Була  ідея: написати оповідання. Я написала. Воно так і називалось «Відьма». Вийшло сумно, (я навіть декілька разів плакала, коли писала), адже трагічні закінчення - це завжди сумно. Згодом, мені в голову знову прийшла ідея. Змінити долю цієї відьми. І ось, вона знову жива, знову закохана і знову все закінчується дещо сумно, але водночас є шанс на щасливе продовження. Оповідання повільно перейшло у повість.

Тепер книга «Кришталева відьма» мені знову трапилась на очі. Це сталось раптово. Як грім серед ясного неба. Я тільки  переглядала «Вражу дівку» , спокійно писала продовження (точніше повернулась до витоків історії), а потім бум! І два Всесвіти захотіли зійтись? Можливо.

Я не знаю, що очікувати. Таке враження, ніби мої герої стали жити своїми життями і я їх зовсім перестала контролювати. Дітки виросли, матуся тільки сумно зітхає. Так ось. До чого це я веду? Пора писати продовження. Я  ж обіцяла!  Але я зрозуміла перечитуючи свою повість «Кришталева відьма», що продовження не може бути написане до тих пір, доки не будуть виправлені всі неточності. Отже, нарешті дійшли до головного. «КРИШТАЛЕВА ВІДЬМА» ЗМІНЮЄ СЮЖЕТ. Звичайно, що герої залишаються незмінними, як і їхні мотиви, історії. Дещо додам, дещо викину непотрібне - буде непросто, але я доведу до ладу  цю книгу. Хочу, аби у моїх героїв було нормальне життя. Хочу, щоб вони знайшли своє щастя. Власне, просто хотіла попередити людей, що до кінця березня твір ще буде у доступі, а потім я його «закриваю на ремонт». Тимчасово, звичайно. Але хто знає, доки буде тривати те тимчасово? Надіюсь, до кінця цього року я встигну її дописати.

Я відчуваю страх, але водночас розумію, що все роблю правильно.  Я роблю це не заради себе, а заради своїх героїв. І заради вас.  

 P.S. А у вас було бажання змінити сюжет своєї книги?