Про жіночі романи
Жіночий роман - це усталений і дуже популярний жанр. А чи є чоловічий роман? Я от про наявність такого не знаю, а якщо ви знаєте - напишіть у коментарях.
Якщо ж чоловічого роману і справді немає, то можна поміркувати: а який би він був? Брутальний, зі стріляниною? Уже є жанр бойовика. І, з іншого боку, - чи не є бачення чоловіка у зв'язці з брутальністю і воєнщиною застарілим? З коментарів до мого вчорашнього блогу я можу судити, що жінки воліють бачити чоловіка в образі якогось типа, що сидить і займається вишивкою, і т.д.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбовний роман і жіночий - це різні речі!) Любовний - фокусується на коханні і стосунках. А жіночий на особистому шляху жінки. Її зростанні та світосприйнятті. В жіночому може і не бути любовної лінії.
Щастя, Наприклад жіночий роман Делії Овенс "Там де співають раки", або Сільвія Плат "Під скляним ковпаком", де любовні лінії взагагалі - відсутні. Ну це з моїх олюблених книг))
Назва «жіночий роман» створена не як щось хороше, а від початку має відтінок приниження — щось на кшталт низькосортного. Зазвичай «жіночими романами» називають саме любовні романи. Хоча як вид вони так само існують окремо, як і бойовик.
Arsenii Troian, Так, і є «любовний роман». І це одне й те саме. І я не кажу, що воно не якісне. Я кажу, що це спеціальний ярлик.
Не треба плутати любовний роман і жіночий. З першим все зрозуміло, а от жіночий роман описує долю і життя жінки, як головної героїні і там любовна линія може бути другорядною взагалі. Чи існує такий самий "чоловічий"? Офіційно ні, може автори чоловіки більше про це знають.
О, я зараз щось мабуть підходяще пишу. Починала писати приквел до основної історії (вона більше для жінок, любов-морков і все таке). А от приквел вийшов надто напруженим і здається, що з того не вийде романтики для жіночої аудиторії. Але вже ладно, як є.
Цікаво. Може чоловіки також читають СЛР, до прикладу, і вважають це романами для чоловіків? Можливо просто не кажуть про це?
у мене перша асоціація - з популярною в країні 404 макулатурою про те як чувак з сучасності потрапив в якусь історичну епоху і зробив там все як вважав "правильно"...
Ну, я в тіктоці підписана на брутального бородатого мужика, який в'яжить круті светри. А ще знаю одну жіночку, яка щиро захоплюється столярством. Так що люди геть різні. І я щиро кайфую що зараз можна бути собою без осуду, ну майже. А щодо визначеня "жіночий роман" як на мене це скоріше маркетинг, ніж жанр, щось накштал "податку на рожеве"
Ну історично склалося, що у всіх сферах, і в літературі також, були в основному чоловіки. Всі ми знаємо, з яким опором туди пробивалися жінки, навіть спочатку під чоловічими псевдонімами. І, до речі, далеко не факт, що деякі письменники-чоловіки не були ширмою для таланту своїх дружин чи сестер ( не обов'язково з поганих міркувань). Тож так, вираз "жіночий роман" з самого початку носив дещо зневажливий відтінок. А оскільки більшість жінок справді пише про кохання - то от і наслідок. "Чоловічий роман", якщо йти від протилежного - це різноманітні стрілялки, бойовики і жахастики. Але насправді, я би не виділяла "жіночий роман" в окремий жанр, тому що це класифікація не по суті, а по історично складеному кліше. Я би вирізняла окремо "любовний роман". І все.
Дієз Алго, Я думаю, все ж, жіночий роман має право на існування. Такий жанр означає, що він повністю приділений жінкам. Це легше насамперед на позиціювання такого роману. Можливий чоловічий роман працював би так само, але особисто я не знаю, яким саме міг би бути такий роман.
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати