Чудова новина! Цитати і зображення до новинки.

Вітаю, дорогі читачі.

Щиро радію кожному з вас, хто приходить читати мої історії. А особливо вдячна всім тим, хто підтримує мене покупками моїх книг. А для усіх, хто ще не придбав жодного мого твору, чудова новина.

При покупці будь-якої моєї книги на протязі 3 днів ви можете придбати усі інші, або деякі з них (чи одну, це вже за вашим бажанням) зі знижкою 15%. Отже, економія досить значна. Як кажуть  ̶  оптом дешевше. Щиро запрошую всіх поціновувачів ніжних і захопливих історій кохання.

Стараюся для вас.

Ось тут можете вибрати книгу собі до смаку. Вони усі різні. Сподіваюся, знайдете ту, яка вас зацікавить.

Також поділюся з вами новим зображенням до моєї новинки

«Тільки не він»

А також невеличкою цитатою з майбутніх розділів.

  «Відчайдушно захотілося щоб хтось вислухав мене, пожалів. І не просто подруга, а хтось особливий. Хто б ніжно обійняв і заспокоїв. Зігрів своїм теплом. В той момент згадалося, як приємно було в обіймах Джамала. Він, мабуть, на роботі зараз. Сказала таксистові, щоб доставив мене до потрібного автосервісу.

  По дорозі уявляла, як зараз мій милий турок співчутливо посміхнеться до мене, обійме за плечі. Заведе в ту затишну кухню, вислухає, втішить. Напоїть тим, як його? Салеп, здається. Солоденьке з корицею і ще чимось дуже пахучим. Смакота… А я, наче дитина, пригорнуся до його серця і буду слухати, як воно стукає. Заспокоюся. Та, не так вийшло, як думала.»

«Трясця! Я вірила тобі! — вимовила вже з плачем. Чоловік зробив крок до мене. Я вхопила перше, що трапилося, досить тяжку вазу. Намірилася оборонятися. Закричала:

̶  Не підходь! — Джамал зупинився. Дивиться, здається, не знає, що робити.

̶  Нейлан, будь ласка...

̶  Не хочу нічого слухати! Відпусти мене додому! — крикнула, вчепившись в ту вазу, як в рятівне коло. Ніби, якщо він нападе, в мене вистачить сили захистити себе. Як би не так... Цей буйвол мене однією рукою скрутить в рогалик. Чоловік зітхнув. Пішов, сів на плетеному дивані. Схилив голову, провів пальцями по волоссі, потім склав руки в замок на колінах. Дивиться на кам’яну підлогу. Не буде нападати? Чи відтягує задоволення? Вже нічого не розумію.»

З любов’ю, Лана Іссан