Отримай Green Сard з 20% знижкою!

«Green Card» 
«Мені подобається пригодницька, мілітарна проза. Щось, типу Вільбура Сміта або Фредеріка Форсайта. Але, на жаль, в сучасній українській літературі таких творів дуже обмаль, можливо, навіть зовсім немає. Ще менше таких творів, де головний герой українець. Так виник задум написати книгу, де головний герой переживає численні пригоди, загартовується й врешті перемагає. 
Моя книга про звичайну людину в незвичайних умовах, що мали б її вбити, але натомість гартують. Задумувалась книга, як типове чоловіче чтиво, але після виходу, серед відгуків читачів, я із здивуванням побачив багато жінок. Тому, зараз це книга для широкого кола читачів, закоханих в пригоди, карколомні події, випробування» - розповідає Володимир Кошелюк. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"Green Card" — книга про протистояння долі, становлення характеру, подолання жорстких обставин і неабияких випробувань. Історія перетворення юного лузера на суворого і досвідченого воїна-спецпризначенця, а поштовхом до цього стає випадково виграна у лотерею картка, що надає право на проживання в Сполучених Штатах.
Читайте нову історію від Володимира Кошелюка «Своя Кров»  та спілкуйтеся з автором на Букнет.

Інші блоги
600 слів
600 слів, це перше що я написав в телефоні, намагаючись вразити тоді ще дівчину свою дівчину. Зараз вона моя дружина. От щойно згадав як все це закрутилося. - В ти щось пишеш? Запитала Юля - Та ні, багато разів намагався
Може, дійсно треба допомогти?
— Тут ось така справа, доню, — починає батько після того, як ми розправилися з відбивними. — Розповідай усе… — Про що ти? — дивуюся. — Про те, як ви з Едвардом дитину зробили, і чому ти приховуєш, що він
Хей!)
Любі друзі! Щиро вітаю вас на своїй сторінці та дякую за довіру! Уже сам факт, що ви вибрали мене, щоб сьогодні почитати, і завітали сюди, вважаю маленькою, але важливою перемогою. Гречку, зниження комуналки і ремонт
Візуал до Розділу 14 "Пил потопу"
Пил потопу . . . Ми зустрілися в маленькій, напівпідвальній кав'ярні на околиці, де густий запах пересмажених зерен ледь перебивав усюдисущий сморід міського смогу й гнилої води, що просочувалася крізь стіни. У кутку шипіла
Невелика сповідь
У мене зараз стільки емоцій, що я просто не знаю, як їх передати словами і що правильно написати)) Тому просто почну з початку)) Я відчуваю величезну вдячність усім і кожному, хто читає мої історії!! ❣❣❣ Цикл «Життя
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше