Замість результатів:200 000 у«зіграй мою наречену»

Привіт, запрошую почитати мій роман "Зіграй мою наречену", який був написаний для конкурсу "Кохання не купити", де роман посідає 1 місце за популярністю. Сьогодні помітила, що роман перейшов відмітку 200 000 прочитань і зараз вже має 202 071 прочитання) і це при тому, що роману всього 1.5 місяці))) нагадаю вам, про що ця історія)

Анотація до книги "Зіграй мою наречену"

Сергій Семенов і його старший брат — успішні і багаті топ-менеджери в компанії батька. Батько хоче відійти від справ і передати справи дітям, але брати не ладнають тож батько боїться, що його фірма буде розділена, якшо він сам все не вирішить...
І авжеж він більше довіряє надійному Андрію. Тому Сергій придумує план і каже що вже півроку зустрічається з деким. Після цього він вирішує зв'язатися з колишньою однокласницею-актрисою, яка була в нього закохана.
Надя, в минулому актриса, якій пророкували зіркове майбутнє, зламана правилами шоубізнесу, де все вирішується через секс. Вона йде з кіно, живе з хлопцем, якого не кохає. 

Що ж чекає на цих двох? Читайте прямо зараз!

Початок роману:
 

Всі замовчали. Батько чекає на мою відповідь, а я хочу просто встати, розвернутися і піти звідси. Не хотілось, щоб вони з мамою знов і знов нав’язували нам з братом їх спосіб життя. Ні я, ні Андрій вже зовсім не діти. Ми — успішні люди, продовжуємо їх справу. Не думаю, що одруження якось допоможе мені в бізнесі. Та й взагалі, мені ще навіть тридцяти немає, тож... 

— Я не збираюся одружуватися просто тому, що ви так вирішили, — намагаюсь говорити спокійно.

Знаю, що все одно батько ніколи не передасть фірму Андрію, нехай той і старший за мене. Я досяг набагато більшого, я талановитіший за нього в сфері менеджменту і бізнесу. Так, у мене є своі слабкі місця, але...

— А тебе ніхто не змушує, — батько усміхається.

— Передати компанію ти збираєшся тільки одруженому, хіба не це ти сказав хвилину тому? — злегка вигинаю брову.

Батько протирічить сам собі. Не можу його зрозуміти. 

— Сем, не варто насідати на тата, — Андрій, мій брат, вирішує вступитися за батька.

Андрій завжди був його улюбленцем. Першим, старшим сином, розумним і поміркованим, цілеспрямованим ботаніком... Ще зі школи.

Однак саме я отримав два найбільші контракти цього року. У мене до цього більше здібностей. Так завжди було. А всі його дипломи і робота до пізньої ночі так нічого і не принесли. Він хороший виконавець таткових настанов, однак точно не зможе керувати всім сам. Він не створений для цього.

Мій вираз обличчя напевно змінився, бо вся родина дивилася прямо на мене.

Батько, схоже, зрозумів про що я подумав:

— Яким би талановитим ти не був, ти надто самовпевнений, непередбачуваний, імпульсивний і легковажний, — батько дивиться мені в очі. — От навіть зараз по очах я бачу твою впевненість в тому, що я все одно віддам компанію під твоє керівництво. Однак цього не буде, Сергію. Допоки ти не станеш більш надійним, я в жодному разі не передам тобі справу всього свого життя. А час все йде. От у Андрія вже є Катя, вони живуть в мирі і злагоді. Андрій не ганяє на мотоциклах, ночує у себе вдома і не змушує мати переживати. Тобі ж теж вже майже тридцять, а ти ведеш себе, ніби тобі вісімнадцять.

— Мені всього двадцять сім, я працюю з ранку до ночі і лише інколи розслабляюся. Мені що вже і хобі мати не можна?

«І що, в свої двадцять сім я зобов’язаний заперти себе в хаті з дружиною і дітьми, які будуть лізти мені на голову?» — хотів додати вголос, однак все ж промовчав.

— Твої хобі — швидкість і путани, і кожен раз нова. Мати постійно боїться, що наступного разу ти переп’єш і розіб’єшся, або взагалі щось підчепиш від однієї з них! Я все сказав.

Мене реально злить його відношення, але зовні залишаюся спокійним. 

Батько постійно судить не за результатами, а за якимись дотичними нюансами. Впевнений, якби в мене просто була дівчина, наречена як у Андрія, в нього в вже не було відмовок щоб не відписати фірму саме на мене.

Ця думка змусила мене посміхнутися.

Ну що ж, ще подивимось, хто буде в переможцях. Якщо вам так треба щоб у мене була дівчина — не проблема. Навколо тисячі дівчат. Має бути нескладно знайти якусь більш-менш підходящу і забрати те, що моє по праву.

— Добре... — усміхаюсь. — Я не хотів вам говорити, але насправді я вже зустрічаюся з деким. Але саме тому, що ви так сильно помішані на родинних зв’язках, я навіть не хочу вас знайомити...

— Як зустрічаєшся? — в шоці перепитала мама.

— І що значить — не хочеш? — додав батько.

***

Я лежав на ліжку і прогортував свою стрічку у фейсбуці. Зараз ця клята ідея з нареченою вже не вбачалася мені такою ідеальною, як коли я казав про неї у батьків...

Тато напевно дійсно правий і я надто імпульсивний та легковажний. Однак, крім цих поганих рис, в мене є і гарні. Наприклад, цілеспрямованість.

Я не дам Андрію розвалити справу, в яку вклав все своє свідоме доросле життя. Я мушу сам керувати нашою мережею.

Батько теж молодець: поставив в приклад Андрія і Катю. Ніби не знає, що Андрію не по зубах самому приймати рішення, а його Катя...

Не знаю, є в ній щось нещире, та вся моя родина її обожнює і не помічає цього. 

На вигляд мила і привітна, прямо янгол. Однак, мені вона не сподобалася з першого погляду. Впевнений, що вона щось приховує. А в мене дуже хороша інтуїція на людей. Саме завдяки цьому я доволі легко вирішую всі робочі питання.

Однак і саме через це у мене ніколи не буде нормальної дівчини. Все одно всім їм будуть потрібні мої гроші. Так завжди було, є і буде... 

То навіщо знов і знов відкривати перед ними душу? Краще вже одразу домовитися про все сугубо в матеріальній площині. 

Треба продивитися усіх своїх знайомих... Я не можу дати Андрію зруйнувати все те, що я потом і кров’ю будував п’ять останніх років... Заради того, щоб батькова фірма проквітала, я піду на все. 

Я знов втупився в телефон.

Відсортував друзів за статтю і тепер переглядав дві тисячі жіночих профілів.

Тут були працівниці нашої мережі, бізнес-партнерки, різні дружини партнерів і тому подібне, але це все було зовсім не те, що потрібно.

 

Я відкрив стрічку пошуку і вирішив підійти до цього питання по-іншому. Знав, що мені потрібна знайома людина, бо зіграти закоханих з кимось, кого я зовсім не знаю, буде  надто проблемно.

Хто там був закоханий в мене по вуха в школі чи виші?

Надька Самойленко, до речі миленька акторка-відмінниця, люба однокласниця. Вона, здається, ще в якомусь телешоу акторському виграла...

Хоча ця навряд погодиться, бо мала крутий старт ще тоді, тож зараз вона напевно не зходить з екранів.

Я усміхнувся, однак все одно ввів її ім’я та прізвище в строчку пошуку на фейсбуці: хоча б подивлюся, що в неї нового...

Надю я знайшов одразу. Таких було цілих три, але вона стояла першою і я одразу впізнав її.

Зайшов на профіль.

«Надія Самойленко.

Акторка театру імені Тараса Григоровича Шевченко.»

Театру?

Я реально здивувався. Бо ж Надя знімалася в телешоу, а потім в декількох кіно в одних з головних ролей, я точно пам’ятаю. Я тоді ще подумав, що може дарма так і не дав їй зізнатися в її почуттях до мене... Вже в той час Надя була гарною і розумною дівчиною.

Та й зараз виглядає непогано.

Я критично переглядав фотографії Наді в фейсбуці.

Фігурка струнка, правда, макіяжу майже зовсім не носить. Та й одяг якийсь монотонний. От в останньому наречена Андрія, Катя, була нереальним спецом. Моя ж колишня однокласниця Надя таким талантом вочевидь не володіла...

Ну нічого, що вона не в моєму смаку. Напевно, так навіть краще. Тепер нам залишилося зустрітися і домовитися про деталі. Впевнений, акторки театру золотих гір не мають, тож вона навряд відмовиться від ролі, яку я хочу їй запропонувати.

Треба глянути розклад вистав. Піду на першу ж, в якій вона буде грати. Часу дуже мало... 

Запрошую почитати  "Зіграй мою наречену" прямо зараз)) 
 

А тим, хто вже читав  "Зіграй мою наречену" пропоную до уваги свій новий роман "Така собі мільйонерка"

Анотація до книги "Така собі мільйонерка"

Вона — донька багатих батьків, яка дуже хоче стати відомою.

Він — сценарист-переможець купи конкурсів, але його сценарії занадто складні для пересічного глядача і тому не підходять жодному каналу, тож тепер він змушений писати про кохання. 

Ці два світи ніколи б не мали зустрітися, однак доля вирішила інакше. І от молодий сценарист стає репетитором багатої фіфи. 

Але чи вдасться їм спокійно пережити ці кілька місяців? Чи все ж виникнуть почуття? 

Читайте вже зараз!