Трішки цікавинок про мій роман "Містянка"

Привіт!

Передсвяткові клопоти охопили всіх нас, іноді катастрофічно бракує часу, щоб почитати книгу, та я дуже вдячна своїм читачам, котрі активно продовжують вболівати за долю моїх героїв. Мені надзвичайно приємно читати ваші  відгуки, і от нещодавно одна читачка запитала, як мені прийшла в голову ідея роману  "Містянка" Я замислилася, бо то була цікава і не зовсім звичайна історія -  така, що в одному коментарі важко всю її вмістити. Тому й вирішила розповісти її в блозі.

Хочу зізнатися, що книгу про людей, які вміли літати, я писала ще в дитинстві. Правда, там була зовсім інша історія, дещо казкова, але її героїню також звали Марта. Колись це ім'я мені наснилося, і я той сон досі добре пам'ятаю. Знаєте, іноді таке буває - коли ти спиш і ніби дивишся фільм, і якась частинка твоєї свідомості хвилюється, що не зможе цього всього запам'ятати. Тоді я прокинулася і відразу записала ту історію. Але потім забула про неї на багато років.

І от  нещодавно, розбираючи свої "архіви" і гортаючи старі записники, прочитала ту маленьку казку і подумала, що з цього можна було б зробити повноцінну книгу. Якраз тоді, улітку, ми з групою авторів Букнету організували "супергеройський" челендж ( до речі, кому цікаво прочитати оповідання, які увійшли до збірки "Час героїв" - посилання на них можна знайти ТУТ).

Так, нам усім надзвичайно приємно, що саме ми своїми коротенькими оповіданнями стали ніби першопроходцями у "супергеройській" темі на порталі, яка зараз активно розвивається завдяки конкурсу "Супергерой поруч".

Але, якщо повернутися до моєї "Містянки", то я збиралася саме про неї написати оповідання на челендж... але не змогла вкластися в маленьку кількість знаків. Душа просила простору)) Тому я тоді вирішила зробити супергероїнею мою ученицю мага Емері, а про Марту написати пізніше більший за обсягом твір... і благополучно відклала його в "довгий ящик".

Поки не прочитала про оголошення конкурсу романів "Супергерой поруч", і зрозуміла - це таки знак долі, щоб я взяла й дописала "Містянку". Звичайно, довелося розширювати сюжет, додавати нові пригоди, нових героїв, та, думаю, це пішло історії тільки на користь. Мені самій дуже вона подобається. Я, звісно, люблю всі свої твори і всіх своїх героїв, але є три книги, в яких найбільше від моєї душі і мого "Я" - це "Сміттяр", "Пройти під веселкою" і "Містянка".

Скажу, забігаючи наперед, - фінал буде дуже несподіваний. Хоча правилами конкурсу й не дуже вітається любовна історія, але вона теж буде)) Ну і в цілому нас чекають ще подорожі в часі, розкриття таємниць, роздуми над тим, чи може людина змінити свою долю, чи від того, що призначене тобі вищими силами, все одно не втечеш?

Сподіваюся, моя розповідь вас зацікавила, а другий жанр "Містика, жахи" не відлякав. Насправді, жахів тут немає , твір скоріше містичного спрямування. А  "міське фентезі" я вибрала через те, що мені дуже цікавий цей жанр, з задоволенням читаю книги авторів, які в ньому працюють:  Марини та Сергія Дяченків, Дари Корній, Тали Владимирової, Галини Пагутяк, Нати Гриценко, Наталії Матолінець, Лади Лузіної, Світлани Тараторіної, Ярини Каторож.

Мені дуже сподобалося, як про міське фентезі написала письменниця Альона Нойвілль, авторка фентезійного роману "Нічна" : "Щодня, з ранку до вечора, ми несвідомо скоряємося ритму міста, в якому живемо. Рухаємося звичними маршрутами, купуємо молоко в крамничці біля дому, тікаємо з роботи раніше, аби не стояти у заторах. І все одно стоїмо. Не важливо, людина ти чи інше створіння, змушене жити між людей, - усі ми заручники глобалізації. Пристосуванці. І найбільший виклик для нас - зберегти власну особистість. Насаджене прогресом і запрограмоване природою завжди будуть по різні боки барикад. Боротьба за здоровий глузд ставатиме усе важливішою в умовах сучасного міста.

Футурологи прогнозують, що за якісь десять років наш світ стане світом мегаполісів, де можливості чекатимуть на кожному кроці. Не людина має бути привабливою для міста, а місто - для людини. У запеклій боротьбі за увагу компанії і корпорації, які  зазвичай містами й керують, можуть перетнути межу. Місто стане зручною в'язницею, де людину запевнятимуть : у тебе є все, що необхідно. Працюй завзято, ти не можеш втомлюватися - навколо ж краса, яку ми створили саме для тебе. Будь вдячний. Лишайся тут назавжди. У полоні мегаполісу змінюватимуться цілі покоління, не відаючи, що їх приручили, ніби щурів, підсадили на солодку ілюзію. Якщо черпати ідеї в футурології, місто  може отримати роль ширми, за якою приховуватимуться справжні антагоністи  - люди, закохані у гроші і владу..."

Саме так відбуватиметься і з моєю героїнею Мартою. Вона поступово з наївної і сповненої бажання всім допомогти дівчинки перетворюватиметься в людину, яка сумнівається і намагається розібратися, що таке добро і зло, і в чому, власне, полягає наше призначення у цьому житті.

Сподіваюся, книга не залишить вас байдужими, а я буду дуже вдячна за підтримку у конкурсі. Ваші "зірочки", коментарі, додавання в бібліотеку, нагороди надихають мене  та дарують гарний настрій))

Щиро дякую, що подужали цей "лонгрід"))

А хто ще не знайомий з "Містянкою" - знайти її можна ТУТ

Книга є і залишиться безкоштовною!

Приємного читання!