Така собі відьма повернулася!

Вітаю, друзі!

Пробачте, так склалися обставини, що не могла сісти за цю веселу історію - настрій був не той.

Але сьогодні таки побачило світ продовження шалених пригод. Глава називається "Амур-тужур" і вона вже чекає на читачів.

Усім теплого та приємного вечора! Заходьте в гості, "Така собі відьма".

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лія Щеглова
24.11.2020, 20:21:11

З поверненням, сонечко! Нехай натхнення не покидає!

Ірина Ярошенко
24.11.2020, 20:33:37

Лія Щеглова, Дякую, Лієчко, навзаєм!

avatar
Буяна Іррай
24.11.2020, 19:03:00

Натхнення вам та легкого пера!

Ірина Ярошенко
24.11.2020, 19:04:10

Буяна Іррай, Дякую, чого і вам бажаю!

avatar
Мар'яна Доля
24.11.2020, 18:47:00

О, чудова новина))

Ірина Ярошенко
24.11.2020, 18:48:03

Мар'яна Доля, Дякую) Я і сама рада, що таки дописала, надалі, сподіваюся, виходитиме швидше

Інші блоги
Якщо ви ще не знайомі з "Квітами в темряві"
Якщо ви чекали, поки історія буде завершена, то цей момент настав. Квіти в темряві вже повністю доступна для читання. Це історія дівчини, яка втратила зір, але не втратила себе. Історія про нове життя на чужині, про
Можливо комусь саме зараз потрібно почути ці слова
Я всю тебе бачу, мила Ховаєш в сарказмі свої думки. Ти не уявляєш яка ж в тобі сила, Бо бачиш в собі… лише слабке. Ти просто поглянь мені, мила, в очі, В яких відбивається постать твоя. Й помітиш, крізь
Як я люблю коти,то шо я зроблю? люблю коти ...
Якщо хто любить завершені історії "Кет.Васльс крові" - завершено! А в заголовку вайб дорослого Любасика, який він і сам, мабуть не зрозумів би, бо малий, в порівнянні зі мною))) Та й мем прикольний!
Найкращі батьки!
— Богданчику, — Рая підійшла ззаду й обійняла його за плечі, — залиш мені хлопчика, — кокетливо. — І не підпускай до нас Кет, — суворо додала вона. — Любомире, ходімо за столик. Без рослинності на
⭐️ На межі...візуали. Оновлення⭐️
Оновлення вже чекає на Вас любі читачі. Вам цікаво що ж сталось далі?)) ⭐️ На межі ⭐️ Я дивилася в його темні, затуманені очі й відчувала його так близько, що ставало боляче дихати. — Який же ти ...Ярославе
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше