Мої хороші,
сьогодні у нас знову незвичайна відео-візуалізація.

Колись це відео дуже зворушило мене...

Nothing Else Matters — Нічого іншого не має значення

Хто читає мою романтичну історію, вже знає про що мова, а хто не читає і не знає, приєднуйтесь:

Дублерка нареченої, або Сюрприз для Лорда

...Першої миті здалося, що вона опинилася на краю прірви. Навколо сама лише темрява. А слабке мерехтливе світло — десь далеко-далеко внизу. Але наступної миті зрозуміла, що просто стоїть на внутрішньому балкончику, а під ним — зал. Величезний і порожній, освітлений лише полум'ям декількох свічок. Вони вихоплювали з темряви клавесин, за яким сидів... серце зупинилося... Макс.

Вона сперлася спиною на стіну і завмерла. Музика огортала, розтікалася по шкірі гарячими хвилями, з кожним вдихом проникала в легені. Тоня дивилася на його руки. У той момент вона була абсолютно впевнена, що немає нічого красивішого, ніж довгі сильні чоловічі пальці, що видобувають звуки з білих і чорних клавіш старовинного інструменту. Ті самі пальці, які заривалися в її волосся, які ковзали по шиї і плечах, змушуючи тремтіти.

За вікном гримнуло. Так близько, що серце зайшлося. Чи це не за вікном? Це пальці Макса мучать клавіші, б'ють несамовито і відчайдушно, і інструмент відповідає такими ж пронизливими звуками, що рвуть душу на шматки. У Тоні збилося дихання. Немов пірнула у вир, де немає повітря — лише почуття, оголені нерви.

Новий удар грому, лютий і несамовитий. Чому Максу так боляче? Наче він теж уже знає, що їм судилося розлучитися. Наче хоче втопити в цих диявольських звуках гіркоту розлуки.

Дощ вирував на вулиці, але Тоні здавалося, що гроза пробралася вже прямо сюди. Важкі безжальні краплі били Максу в обличчя. Стікали з волосся на клавіші. Розбивалися на водяний пил, нездатні конкурувати з силою звуків, що рвуться з інструмента...