Додано
10.11.20 13:43:25
А ви грали у ляльки?
UPD: І, як показало опитування у блозі - більшість дівчат полюбляли в дитинстві гратися чим завгодно, але вже точно не ляльками! І це не завадило їм стати класними й популярними письменниками! Висновок лише один - займайтеся тим, що вам до душі!
Сьогодні прочитала цікаву статтю про те, що гра в ляльки допомагає дітям краще налагоджувати емоційні зв'язки, відчувати емпатію та взагалі зростати більш соціалізованими.
А тепер головне питання - чи грали ви, шановні автори та авторки, у ляльки?
По собі знаю, що для мене це було найулюбленіше заняття з усіх, і саме тоді я вперше почала уявляти якісь цікаві історії.
А як щодо вас? Чи можете ви підтвердити або спростувати результати дослідження?
Олена Блашкун
1198
відслідковують
Інші блоги
Ну раз вже так сталося, то хвалюся) Книга "Заповіт Везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4923086&p=1 32 місце в "Фантастика" та 16 місце в "Бойова фантастика" А це перша сторінка, перепрошую) "Протистояння
Вона - дівчинка яка маленькою втратила тата. Він - хлопчик, який не мав вибору. Все його життя було у спадок. Ізабелла обрала Віру. Крістіан - не мав вибору. Борги та вороги батька були з ним постійно. Одна таємниця на
Привітики☺️✨️
Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: — О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
Пил потопу . . . Під нами, у просторі завбільшки з цілий міський квартал, рухалася машина. Ні, просто «машиною» назвати це рукотворне чудовисько було неможливо. Це був гігантський механічний Левіафан. Тисячі мідних
Дорогенькі читачі! Хочу привітати Вас і себе із закінченням «Уламків брехні»! І якщо ви ще не знайомі з історією Кіри та Власа, щиро раджу до прочитання, адже хто я така, щоб не запропонувати вам моє невеличке творіння,
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, і для мене таке заняття було найулюбленішим. Гралася взагалі всім, що потрапляло під руку. Створювалися цілі міста: в кожної іграшки було ім'я, власна історія, професія, навіть будинок. В кімнату було страшно заходити - одні "будови":) І мене тоді дивувало, чому старші не розуміють наскільки це цікаві забави))) А от ляльки старалася залишати недоторканими, навіть ні одну не підстригла, зате з цим чудово впоралась вже моя дочка - надолужила все)))
Лореін Владислава, оце добре, коли є кому продовжити справу)
Не грала. Я любила стріляти))) і байдуже з чого))) рогатки, "воздушки" чи очима... але це вже коли підросла)))
Майже не грала))) обожнювала колекціонувати ферарі, які тато купував мені доволі часто. І ось до того часу поки у мене з'явився брат я мала цілий автопарк. Але він розгубив шини до половини іграшкових машинок і їх самих. Образливо трішки((( Десь система дала збій
Кушнір Олександра, ну, ви йдете до конкретних цілей, і це добре. Принанні знаєте, чого хочете
Грала у ляльки. Виросла соціофобом ◉‿◉
Олена Блашкун, Мені це в реальному спілкуванні не допомогло, хоча так, я емпат (як і всі тут автори).
А можна адміну відповісти? )) Читала цю статтю. Гралася з машинками та залізницею. Найулюбленішою була машинка невідкладної допомоги, а також конструктори (не Lego), а з металевими частинами та ключами "9 на 16". Усі ляльки були підстриженими "панками", з відповідним make up-ом), а не сиділи в рядочок, у випрасуваних спідничках на поличці...)))
Кушнір Олександра, це точно) Я, до речі, помітила, що на Букнеті зв'язок між адмінами та користувачами значно кращий, ніж на інших сайтах) Там все тааак формально
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати