Почала новинку - Я тобі не крихітка!

Вирішила я тут трохи поексперементувати з сучасним міським жіночим романом та подивитись, що з цього вийде. Тому запрошую всіх любителів жанру на бадьору історію Я тобі не крихітка! про принципи та протистояння характерів двох протилежностей! 
Якщо вас зацікавить історія, обов'язково підпишіться на  мою сторінку,щоб ми один одного не загубили, а також додавайте книжку до бібліотеки, та пишіть коментарі - якщо я бачитиму, що вам подобається і ви чекаєте на продовження, то матиму більше мотивації частіше писати для вас цю історію :) Ну і так, мені буде просто дуже цікаво обговорити з читачами події книги :)
 Дуже сподіваюсь на вашу підтримку! Цьомки вам та обіймашки! :)

Анотація:
Зустрівши красеня-мільйонера, я поставила йому під оком синця, а потім ще й тріснула електрогітарою. Як виявилось, не даремно! Бо цей тип побився на мене об заклад зі своїм бізнес-партнером.
Та на диво, після такого за мною прийшла не поліція, а... цей чоловік власною персоною! Схоже, він серйозно налаштований виграти парі та довести, що будь-яку жінку можна купити, питання лише в ціні. Доведеться цьому самовдоволеному паршивцеві дуже болісно розчаруватись!
От тільки чому з усіх дівчат у місті він причепився саме до мене? Адже я - однозначно не того типажу, який полюбляють знуджені багаті чоловіки...

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Эмма Корица
02.11.2020, 17:57:45

О, щось цікавеньке) Чекатиму)))

Алісія Сайфер
02.11.2020, 18:14:02

Эмма Корица, Так, однозначно не дам вам нудьгувати)) Приходьте))

Інші блоги
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Мої думки
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Демон без рогів?
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Соцопитування. Проблеми всезнання.
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше