"Ластівка" - історія для осіннього настрою

Всім привіт! Ось і настала найромантичніша пора року. Я обожнюю осінь. Неодноразово зізнавалася в любові до неї, коли писала "Місто бажань", і продовжую це робити у романі "Ластівка"

Восени, як ніколи, хочеться затишку. Ви вже запаслися чайочком і печивом? А книжку для настрою обрали? Гадаю, треба щось ніжне, ностальгічне, сповнене романтики та з дрібкою гумору для смаку. Ну все, настав час для самореклами (потерпіть будь ласка).

Ластівка

 "Кохання - це не завжди добре. Інколи воно стає  нездоланним бар'єром на шляху у людини. Так було і зі мною. Я намагалася обійти свою нерозділену любов з різних сторін, та куди б не рушала - в результаті знову опинялася на початковій точці. Можливо, я б і далі блукала навколо того кохання, якби не один дивний, але дуже приємний випадок..."

"Життя людини складається з прийнятих нею рішень та наслідків, які вона отримує в результаті. Емоційні, необдумані або навпаки - виважені та прагматичні, всі вони будують доріжку, якою ми крокуємо назустріч майбутньому. Моя ж доріжка була схожою на лабіринт… А коли черговий поворот завів у тупик, я утнула те, що назавжди змінило не тільки мою долю, а й подальші плани кількох абсолютно невинних людей. Добре, більше не буду навіювати загадковості. Та й філософські промови - це явно не моє. Просто відмотаю час назад, і почну все з самого початку. Поїхали?"

 Ви поки додайте в бібліотеку, почитайте, а я побігла писати далі...
До зустрічі!