Молоді та успішні. Інтерв’ю з Юліанною Бойлук.

Добрий день, Юліанно.

Вам 21 рік і ви комерційна авторка на Букнет. Розкажіть, будь ласка, як ви прийшли на портал? Коли опублікували вашу першу книгу на Букнет? 

Я дізналася про сайт завдяки моїй подрузі. Ми обидві палкі книголюбки. Вона знайшла цікаву книгу, порекомендувала мені, а я зацікавилася сайтом не лише, як читачка, але й насамперед, як письменниця. Напевно, місяць наважувалася на те, щоб викласти тут свій твір, знайомилася з правилами сайту та авторами. А потім 1 вересня 2018 року виклала першу главу своєї книги "Коли розквітне лілея" — першого мого роману. Тож співпрацю з Букнет я розпочала у 19 і вона триває вже майже два роки. 

Чому наважилися стати комерційним автором?

Коли я починала писати, не могла навіть уявити, що література приноситиме мені не лише моральне задоволення, але й прибутки. Букнет — платформа, де я можу розвиватися, знаходити поціновувачів своєї творчості, знайомитися з цікавими людьми й реалізовувати себе, як письменниця. Це — найголовніше. В червні минулого року Букнет надав можливість відкрити комерційний кабінет, у мене вже були виконані всі умови. І я не мала жодних сумнівів, щодо доцільності прийняття цього рішення, адже перевести хобі в повноцінну роботу — мрія, яка здавалася недосяжною. 

Першу передплату ви відкрили на книгу “Королівство у спадок: нагорода чи покарання. Книга 2” у вересні минулого року. Розкажіть про ваші особисті враження саме від сервісу продажів книги в процесі? 

Пам`ятаю, перед відкриттям першої передплати я дуже хвилювалася, що такий крок відверне читачів. Але, на щастя, цього не сталося, я отримала велику підтримку від своїх підписників, було продано 148 копій за передплатою. Вважаю, що моя перша передплата була дуже успішною, книга й досі чудово продається, що, звісно, дуже радує мене. 

Що вигідніше продавати книги в процесі або завершені?

Продаж книги в процесі — комерційно більш вигідний, аніж продаж уже готових книг. За моїми особистими спостереженнями більшість читачів читають саме в процесі написання, тому, коли книга стає платною, це спонукає їх придбати її, аби якнайшвидше дізнатися продовження. Саме тому, як на мене, для успішної передплати важливо, щоб остання безкоштовна глава інтригувала. Щодо книг, які стають платними лише після завершення написання (безкоштовно в процесі), то основна аудиторія їх уже прочитала, відповідно, продажі будуть набагато меншими. Звісно, є читачі, які читають виключно завершений роман, та це все ж меншість. До того ж, такі книги не отримують реклами, на відміну від книг на передплаті. Рекламна підтримка порталу — прекрасний інструмент, щоб розповісти про історію широкому загалу. Банери дозволяють дізнатися про книгу новим читачам — потенційним покупцям. Я неодмінно користуюся такою можливістю після відкриття кожної передплати, та й сама часто переходжу за рекламою, що сподобалася, на сторінку книги, а згодом, у більшості випадків, починаю її читати

Які плюси ви бачите у продажах книг в процесі?

Плюсів насправді багато. Як я уже казала, продаж в процесі — найкращий комерційний хід, до того ж, книгу в процесі не піратять. Крім того для книг, які знаходяться на передплаті, портал надає багато рекламної підтримки: це і банери, і пости в групі Букнет на Facebook…Сюди буде доречним сказати, що ціна книги під час передплати зазвичай трохи нижча, ніж тоді, коли книга стає завершеною й платною, тому навіть зі сторони читача, читати й купляти, коли книга ще в процесі, вигідніше, аніж чекати її завершення.

А мінуси?

Складне питання)) За рік моєї комерційної діяльності я не знайшла мінусів в продажі книг у процесі. Звичайно, сумно те, що не всі читачі мають змогу придбати книгу, але для них є розіграші промокодів, яких під час передплати теж може бути більше, аніж під час продажу готової книги. 

Ви пишете у жанрах СЛР та ФЛР, чому саме любовні романи з фентезійною складовою? У ваших вигаданих світах головні герої все ж таки люди, а не дракони, перевертні або ж вампіри, чому так? Чи асоціюєте ви себе зі своїми героями?

ФЛР — те, що я обожнюю читати, саме тому всі книги, з яких розпочався  мій творчий шлях були написані саме в цьому жанрі. Не маю нічого проти драконів та вампірів, але у своїх романах я бажаю розфарбувати життя та світогляд звичайних людей у яскраві барви, змусити читачів повірити, що добро неодмінно переможе, справедливість запанує, закохані відвоюють своє право на щастя. Мої герої, дарма, що принцеси та королі, але у своїх серцях подібні до нас, простих людей. Вони бояться, страждають, зустрічаються зі зрадами та пізнають зневіру, але знаходять в собі сили, щоб вставати з колін, на які їх кидає зла доля, і йдуть далі. Придворні інтриги та боротьба за владу — тло, що дозволяє мені зробити історію яскравою та захопливою. Мабуть, я занадто любила казки про королівства у дитинстві, що ця епоха не відпустила мене навіть у дорослому житті. СЛР я стала писати набагато пізніше і перші мої роботи в цьому жанрі не залишили мене задоволеною ними (не вистачало все ж тих королівств мені), але зараз і цей жанр став для мене дуже рідним, можна сказати, що я знайшла спосіб передати все, що хочу сказати читачам, зображуючи сучасний світ. Однак, ні, я ніколи не порівнюю й не асоціюю себе зі своїми героями, всі вони унікальні люди, живі в якомусь своєму альтернативному чи може паралельному світі — завжди в це вірю.

На тепер у вашому акаунті 14 книг і дві з них в процесі (одна на передплаті). Ви продавали 5 своїх книг в процесі і їх наклад становить приблизно 600 копій. Деякі передплати були більш вдалими, деякі менш. На вашу думку, чому так буває? Книга просто не “заходить” читачам або ж ви заздалегідь знаєте, що саме ця книга буде менш популярною, та однаково відкриваєте передплату на неї?

Коли я починаю писати книгу, навіть уявити не можу, як її сприйматимуть читачі. Вже під час публікації, можна приблизно знати про те, чи буде передплата успішною, чи ні. Всю статистику мені псує цикл, на який я мала великі надії. У цьому випадку знаю причину низьких продажів — я вирішила дещо змінити жанр і замість простих людей писати про магію. Та оскільки любителів повноцінного фентезі в моїй аудиторії виявилося не так багато, тому цикл і був менш успішним. Але я не засмучуюся, а навпаки радію, бо книги все одно знайшли своїх читачів — це найголовніше.

З якою регулярністю ви публікуєте оновлення? 

Наразі одну з моїх книг я оновлюю 5 разів на тиждень, вихідні — понеділок і середа, а іншу — через день, тому графік виходить гнучким. Публікую оновлення без прив'язки до календарних вихідних, бо вгадати, коли кожному читачеві буде зручно, просто неможливо. Та, чим частіше публікувати продовження, тим краще. 

Чи є у вас якийсь універсальний алгоритм відкриття передплат?

Намагаюся не відкривати передплату дуже рано й дати читачам прочитати безкоштовно максимально тексту, щоб вони не купували "кота в мішку". Орієнтуюся на статистику прочитань — важливо, аби кількість постійних читачів зростала, крім того необхідно, щоб остання безкоштовна глава цікавила, інтригувала і спонукала до придбання. 

Найуспішнішою книгою у вас є “Ілюзія шлюбу” — ви продали майже 400 копій (70% за передплатою і 30% — у завершеному вигляді). Цю книгу ви заявляли на конкурс “Кохання і Місто” від видавництва КСД. Чому ви вирішили брати участь у ньому? Це був ваш перший літературний конкурс?

Сюжет для "Ілюзії шлюбу" виник у день, коли я дізналася про конкурс. Книга була написана у рекордно короткий для мене час — буквально за місяць і дійсно стала моїм найуспішнішим проєктом. Тож не зважаючи на те, що вона не перемогла, я дуже задоволена своїм результатом і безмежно вдячна всім, хто мене підтримував! 

Окрім "Кохання і Місто" я брала участь у ще одному конкурсі на Букнет — "Літературний листопад 2019", в умовах якого слід було написати 250 000 знаків впродовж листопада. Тоді зі своєю книгою "Пектораль для Місафір. Народжена Блискавичною" я увійшла до списку фіналістів. Крім того в цьому році я взяла участь у конкурсі від видавництва Літературне товариство імені Ярослава Потапенко. Моє оповідання "Якось під Новий рік" увійшло до списку переможців і було надруковане в альманаху "Межа/Мяжа". Загалом про конкурси я можу сказати те, що вони надзвичайно мотивують розвиватися, тому навіть, коли ми не перемагаємо, без винагороди не залишаємося, адже досвід — понад усе.

Що для вас участь у конкурсі, головне перемога чи участь? Чи не важко це, писати твори, на які накладені обмеження формальні та за змістом?

Головне участь, але, звісно, завжди дуже хочеться перемогти)) Я дуже азартна людина, тому люблю брати участь у різних конкурсах. Вже навіть сама ця атмосфера мене надихає. Можливо, саме тому писати твори, в яких є певні обмеження, для мене не є чимось складним. Найголовніше — вигадати сюжет, який відповідатиме умовам, а все інше — справа творчого процесу.

Де ви проживаєте? Хто ви за фахом, ким працюєте? Скільки часу приділяєте написанню творів?

Я з Вінниччини, проживаю в мальовничому подільському селищі. За фахом фінансист. Ще взимку працювала у відділі освіти міської ради бухгалтером, але перед карантином звільнилася і тепер творчість є моєю основною діяльністю. Стараюся приділяти написанню творів не менше трьох годин на день, але буває по-різному. Іноді — лише годину ввечері, іноді пишу увесь день.

Ваша родина знає про те, що ви комерційний автор, та чи підтримують вони вас?

Саме сім`я є моїм джерелом натхнення, моєю найбільшою підтримкою. Вони оцінюють мої ідеї, завжди допомагають порадами, разом придумуємо якісь сюжетні повороти... Рідні радіють моїм досягненням, мотивують у часи творчої кризи. 

Цього року ваш гонорар у порівнянні з минулим, за аналогічний проміжок часу, збільшився майже вдвічі. Що найприємніше ви придбали на отримані гонорари?

На свої перші гонорари я купувала подарунки родичам. Це робить мене дійсно щасливою. Потім придбала собі новий ноутбук і різну техніку, що теж було дуже приємно. На гонорари зароблені влітку, планую поїхати в невелику відпустку.

Що ви можете порадити та побажати авторам покоління Z на Букнет?

З власного досвіду можу порадити авторам не змінювати жанр, тобто, якщо зібрали навколо себе любителів одного жанру, то й варто працювати в ньому. Певно, якщо автор бажає комерційного успіху, а не просто самоствердження. Необхідно рекламувати свою книгу, працювати над анотацією, обкладинкою, аби все це притягувало, а не відштовхувало читачів. Спілкуватися зі своїми підписниками, з іншими авторами. Особисто я знайшла прекрасних друзів серед колег. Безумовно, активність у соцмережах є гарним ключем до популярності. Та насамперед, я хочу побажати кожному автору вірити в себе, не опускати руки, ніколи не зупинятися на досягнутому і не боятися сміливих кроків, адже саме вони ведуть до успіху.

Користуючись нагодою, я хочу подякувати Букнет за можливість публікувати свої романи, знаходити друзів серед колег та читачів і заробляти на своїй творчості. Для багатьох авторів ця платформа — спосіб реалізації мрії, а це надзвичайно важливо. Я вдячна засновникам порталу, комерційному, рекламному, фінансовому відділу, технічній підтримці і всім, хто працює тут, адже праця, що ви виконуєте для нас, дуже цінна і дуже велика.

Читайте та дивіться також:

Інтерв'ю з Ксенією Чейз

Відеоінтерв’ю з Анною Котляревською: Історія успіху авторки Букнет

Інтерв’ю з Уляною Пас