Два твори "В процесі..."? Не лякайтесь!

Вітання, дорогі читачі і просто гості сторінки!

Буквально кілька хвилин тому у списку моїх творів з’явився новий екземпляр – історичний роман «Часоворот: історія України».  Власне він і є одним із тих масштабних проектів, про які згадувалося ще у першому пості цього блогу. Але я тут не для того, щоб проспойлерити сюжет і зіпсувати настрій перед читанням. Насправді, про тему, ідею чи той же сюжет твору тут навіть не буде йтися. Тож, нащо я пишу?

Часто буває, коли читач заходить на сторінку автора і бачить кілька відміток «В процесі…» напроти творів, це нанівець зводить його бажання читати бодай щось від даного автора. Що ж до мене, то із трьох творів вищезгаданий страховидний статус мають аж два з них. Що ж це означає і навіщо так вчинено? Внесу трохи ясності: «Оповіді…» – це короткі, непов’язані за змістом твори, по-факту, це збірка, яка поповнюється в залежності від натхнення писати історію, що походила б на розмову чи то – роздуми за чашечкою ароматного чаю чи кави. «Часоворот…» же – роман, над яким треба працювати і натхнення на роботу над яким з’являється від однієї думки про нього.

До чого я веду: «Оповіді…» не заморожуються, але виходитимуть не настільки часто, як на початку створення; «Часоворот…» виходитиме на постійній основі. Обидві роботи розвиватимуться, тож не лякайтесь, коли побачите дві відмітки «В процесі…» на сторінці починаючого автора, можливо це свідчить не про занепад, а навпаки – про розквіт обох проектів)

Дякую, що читаєте, коментуєте і загалом – цікавитеся моєю творчістю))

З повагою, Historyk

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Перша знижка на щойно завершену книгу! 
Сьогодні діє перша знижка на завершену книгу "НАРЕЧЕНА З ПРИЧЕПОМ"! Поспішіть, адже вже опівночі вона подорожчає! Мені не було з ким залишити сина, тому я взяла його з собою на співбесіду. На жаль, посаду
Як не повірити батькові?
Лунає гімн України, а потім починається тяганина — виступ директора, завуча, і настає черга батьків. Першим, звісно, виходить мій. Виголосивши промову, він спускається в зал і сідає поруч зі мною. — А де твій песик,
Анонс розділу. Троє в одній кареті.
Вітаю, мої солоденькі! Розділи виходять за графіком)) Попереду — довга подорож, тісна карета та нестерпне мовчання між Алексіс і Рейнхардом після тієї самої ночі. А ще... в'язень. Як думаєте, чи витримає ця карета
Коли рідні стають чужими
Зранку зателефонувала мама з Німеччини. Софія якраз намагалася відіпрати пляму з улюбленого худі. Електрику знову відключили, тому довелося прати у мисці. – Доча, ти как? – Все гаразд, мамо! – витираючи піт із
Новинка!
"ВДАЙ З СЕБЕ МОЮ ДРУЖИНУ" Історія Артура Георганова, з яким ми вже зустрічалися в книгах "ПРИНЦЕСА ТА ГОРИНИЧ" та "ВДАЙ З СЕБЕ МОГО ЧОЛОВІКА" Анотація: Колись вони мріяли прожити разом щасливе життя. Але
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше