Добірка книг #відбір наречених

Усім доброго дня!

Декілька тижнів тому я завітала на сайт Букнет зі своєю книжкою у жанрі ромфан. У подарунок читачам, принесла історію Ксани, дівчини, яка жила у нашому світі й у день весілля потрапила до іншого, чарівного. Ні, вона не стає однією з учасницею відбору. Ксану чикають інші випробування у вигляді трону, трьох радників, тринадцяті наречених і одного кінця світу.

Кого зацікавила історія — ласкаво прошу до книжки "Відбір до попаданки, або Врятувати світ". (*безкоштовно на вікі вічні)

Смачний шматочок тексту:

- Що тут відбувається? І хто ви такі?
- Ох, вибачте, як нечемно з мого боку, — старець вклонився мені та урочисто вимовив:
- Ласкаво просимо додому, Ваше Високість, Королева Ксана!
- Що? - ахнула я, переводячи погляд з одного присутнього на іншого. - Цей жарт такий? Яка я вам королева? Який ще дом?
Чоловіки за столом були солідарні зі мною. За їхніми мірками, я теж не особливо схожа на королеву, але старий гнув своє:
- Ви — донька нашого короля Матвріока I, єдина спадкоємиця трону земель магів королівства Іоркан. Ми раді вітати вас у світі Тетракаст.
Я дивилася на чоловіка, роззявивши рота і з кожною секундою в мені міцніла впевненість, що Варя все-таки щось підмішала до моєї кави.
- Маячня. Мій батько помер, коли мені й року не було і звали його Матвій, а не якийсь Матвріок.
Я ущипнула себе і відчула біль. Як же так?
- Ваш батько дуже сильний маг з унікальною здатністю — ходити по світах. Колись він відвідав вашу Землю і зустрів там свою любов, однак обставини склалися так, що йому довелося повернутися в Іоркан. Пізніше зв'язок з вашим світом був втрачен. Його величність багато років намагався знайти стежку до вас. Можливо він зараз вже на шляху до Землі.
- Можливо?
Вони що не знають, де він?
- Ми не можемо визначити місце розташування короля. Зазвичай його Величність мандрує по світах недовго, не більш декількох місяців, але ось уже четвертий місяць, як його немає. Вам випала честь зайняти його місце.
Я скривилася, сумнівне щастя.
- Дякую за надану довіру, але я утримаюсь. Поверніть мене, будь ласка, назад, мені дуже-дуже потрібно. Річ у тому, що я сьогодні, вірніше прямо зараз виходжу заміж.
- Заміж? - стрункий хор чоловічих голосів долетів до мене з боку здивованих чоловіків. Мабуть, на роль нареченої я теж не годилася на їхню думку, а це вже хамство!

читати далі...

Також хочу запропонувати читачам сайту завітати ще й до трьох книжок зі східною тематикою.

"Відбір попаданок для короля-дракона"

Мені, як міністру у справах попаданок, необхідно організувати відбір для короля драконів. Ось тільки від одного його погляду серце починає битися сильніше, а ноги перестають слухатися. Але по-перше - я професіонал, по-друге - я кращий організатор, і всі почуття поза списком. Головне - знову в нього не закохатися.
Жити в чужому світі серед драконів і так важко, а втрачати роботу через колишнього зовсім не хочеться. Так що я допоможу йому, а потім і своє особисте життя влаштую!

Не всі казки закінчуються хепі-ендом і весіллям.

Три роки відносин завершилися розставанням, хоча я вже була готова приміряти весільну сукню, вибирати букет і думати, хто буде подружкою нареченої. Просто я зрозуміла, що пропозиції не буде.

Хотілося стояти і дивитися в бурштинові очі з вертикальними зіницями свого чоловіка і почути омріяні слова для будь—якої дівчини:

— Виходь за мене заміж.

Відчути сильне биття власного серця, тремтіння в ногах і запаморочення. Уявити плаття нареченої, зачіску, костюм нареченого. І все за пару секунд.
Кожен день кришталева надія розросталася в серце, але потім розбивалася об гострі скелі реальності. Він ніколи не запропонує.

Я вже не в тому віці, щоб битися об безперспективні відносини. Хотілося більшого.

А тому треба після вечері наодинці сказати банальну фразу, яку вимовляють всі ті, у кого кредо – зруйнувати власне життя і перетворити квартиру в котячий притулок.

– Нам треба розлучитися, – я підняла очі на нього. – Розумієш, справа не в тобі, справа в мені.

Не забути зайвий раз промацати папірець з законом, що забороняє примусові шлюби серед попаданок і представників місцевого населення. Наші дівчата часом занадто завзято тягнуть чоловіків під вінець.

Спостерігати, як очі, повні любові і тепла, змінилися на повні нерозуміння, а потім заціпеніли так, що мене саму обдало холодом.

План «зіпсувати власну життя в іншому світі» – виконано успішно.

Я місяць проревіла білугою в будинку на околиці міста, втішаєма покоївкою Гретою:

– Бач, розляглася! А ну вставай, хто працювати буде? Хто міністр у державі?!

Так, якщо б в моїй країні так міністрів копали – ми б славилися не тільки борщем і салом, але і відмінною працездатністю.

І ось поясни дракониці, що всі баби дури, а мужики... А мужики терплять.

Просто ми різні – я людина, а він дракон.

читати далі...

"Моя заборонена наречена"

Гарми давно навчилися вирощувати спадкоємців у пробірках. Для цього їм не потрібні жінки. Мені дісталася практично нездійсненна місія: увійти в довіру, прив'язати до себе одного з них. Але як це зробити, якщо для гармів ми лише розвага – живі ляльки, які доставляють хвилинне задоволення і легко при бажанні замінюються?! До того ж він – цинічний жінконенависник. Він той, через кого ми були змушені кинути все, бігти з планети і потрапили у полон. Але вибору в мене немає... Я зроблю все, щоб прокрастися в його душу, розгадати його таємниці, стати тією, без кого він вже не зможе обійтися. Ось тільки чим це обернеться для мене? 

– А як ви будете нас... е-е-е... вибирати?
Під час неоднозначної паузи Дірайм пришпилив малявку таким поглядом, що бідолаха ледве закінчила фразу. І цей погляд мені зовсім не сподобався – не можна так дивитися на маленьких дівчаток! Машинально, як звикла приходити на допомогу дітям, що заплуталися в розмові, я підтримала руду:
– Так, розкажіть нам, як буде проходити відбір.
Дірайм перевів на мене поважчавший погляд – так і бачилося, що він ставить велику жирну галочку навпроти мого імені в своїй голові. А то і череп з кістками.
– Нас чекають якісь випробування? – проворкувала Фіона. В її вустах це прозвучало до неможливості непристойно.
– Неодмінно, – скупо зронив Дірайм, ледь глянувши на неї, і знову зосередився на мені: – А ви що ж, не намагалися мене вразити? Або таким способом видаєте неповагу?
– У нас з вами різні уявлення про неповагу, – відповіла не відводячи очей. Не впевнена, що гадогарм вважатиме свою вчорашню поведінку за неповажну, але якщо не дурень, зрозуміє, на що я натякаю. А докупи вирішила дізнатися, на що натякає він: – Вас на ці думки наштовхнув мій одяг, або що-небудь інше?
– Наприклад?
– Звідки мені знати. Поза за столом? – я злегка змахнула руками, посміхнувшись і даючи йому звести все до жарту. Але урод не прийняв перемир'я:
– Безумовно, вчора лежачи ви виглядали не в приклад краще, – заявив він, забиваючи цвях в кришку труни моїх відносин з іншими претендентками.
Єдиний здивований подих прокотився над столом. Ах так? Ну ні, дорогоцінний, з колії тобі мене не вибити. Я давно не відчувала себе настільки розлюченою. Тому з милою посмішкою вимовила:
– Не могла проігнорувати ваше запрошення, дуже вже хотіла дізнатися відповідь на питання, що терзає.
– Це ж яке? – підозріло перепитав Форт.
– Наречена вам потрібна тимчасова і представницька, або на постійній основі?
Гадогарм звузив очі, пильно скануючи мене поглядом, немов мав намір перечитати усі думки.

Читати далі...

"Єдина, або Сім наречених принца Ендрю"

БЕЗКОШТОВНО! Дарліт — загалом, милий паралельний світ, королівство з прогресивними законами… за винятком кількох. От, як Вам, наприклад, сподобається, що принц тут може одружитися лише з дівчиною з іншого світу?
Спадкоємцю престолу на вибір пропонуються аж цілих сім наречених з різних паралельних світів. І треба ж такому везінню — однією з них виявилася Глаша. Щоб успішно повернутися додому, їй потрібно всього-на-всього не сподобатися принцу, щоб вибір припав на іншу претендентку. Здавалося б, що може бути простіше — адже решта дівчат зі шкіри лізуть геть, аби досягти протилежного...

— Ви збираєтеся йти на вечерю в цьому?
— Угу, — кивнула Глаша, з любов'ю дивлячись на свої зручні потерті джинси. — Між іншим, фірмові. Купила на розпродажі за 100 баксів.
Насправді за 50, але навіть якби вони коштували 10, все одно були симпатичніші за строкаті спідниці Сійї.
Халітесу випад Глафіри спантеличив. Вона на пару хвилин зависла в роздумах. Потім полізла в шафу і дістала звідти червоний очіпок, майже такий самий, який красувався на її голові.
— Одягніть хоча б ось це, — з натиском вимовила вона.
Губи мимоволі розтяглися в усмішці — Глаша уявила себе, як крокуватиме в потертих джинсах, футболці з покемонами і ...червоному очіпку.
Сійя прийняла смішок на свій рахунок. Стиснула губки від образи і відразу стала схожа на бухгалтерку, Клавдію Ізольдівну. Та так само дивилася на світ, коли виходила з кабінету шефа.
— Бачу, ви ще остаточно не оговталися після переміщення, — процідила халітеса. — Не збираюся супроводжувати вас на вечерю, раз не хочете приводити себе до ладу. Зустрінемося вранці.
Цікаво, принц відреагує так само?

читати далі...

Усім гарного настрою та чудових книжок!
Ваша Артеліна