Флешмоб Перший поцілунок

Вітаннячко дорогим читачам та колегам!

Гарно дякую любій колезі та талановитій авторці София Чайка за передану естафету. А також дякую Solomia Star за чудову ідею! Перші поцілунки це завжди так несподівано і хвилююче!

Естафету передаю Ксенія Чейз 

 

 

Перший поцілунок моїх героїв Андрій та Катя з роману Привіт, Андрію

 – Не подобається моє тіло? – поцікавився Андрій, єхидно посміхаючись. Про що це він? – Не подобається або занадто сильно подобається? – продовжував він, взявши мою руку і поклавши собі на груди. Мою долоню немов обпекло від дотику до його шкірі.

– І що, дівки ведуться на це? ! – відповіла я якусь дурість, бо мозок відмовлявся працювати.

– Ай-ай-ай, Катю! Як недобре обманювати дорослих! – вимовив він й докірливо похитав головою. А потім, схопивши мене вільною рукою за талію, притягнув до себе. Тіло запалало вогнем. Стало важко дихати. Внизу живота занило, викликаючи тремтіння не тільки в колінах, а й у всьому тілі.

– Що ти робиш? Відпусти мене, ненормальний! – прокричала я, хоча подумки бажала, щоб Андрій ніколи не випускав мене зі своїх обіймів.

«Про що ти думаєш, Катю? У нього ж сім’я! Та він просто знущається з мене!» – повторювала підсвідомість, поки я намагалася прийти в себе від близькості бажаного чоловіка.

Занадто багато спогадів, надто багато емоції й занадто багато почуттів до цього чоловіка було у мене. І все це нікуди не зникло. Час, на жаль, не лікував! Він лише на якийсь термін, відкладав мою проблему в ящик, допоки вона не з’явилася знову переді тобою.

– Відпустити? Навіщо? Мені й так подобається! – відповів Дроздов. В його погляді відбивалося багацько емоцій. І бажання теж. «Ні, ні! Мені це все примарилося!»

– Мені неприємно, відпусти! – мовила я, намагаючись звільниться з його пут. Але марно!

– Неприємно, кажеш? І так теж? – Андрій провів рукою по моїй спині, викликаючи всередині мене шквал емоцій. Я мимоволі прикрила очі, на секунду бажаючи насолодитися цим відчуттям. Та не встигла я оговтатись, як теплий подих торкнулося моїх губ.

 «О, Боже ти мій! Це відбувається насправді? Що ти робиш, Катю?! Зупинись! Не відповідай на поцілунок! Відштовхни його! Це ж Андрій!» – Однак, ні вирватися, ні відштовхнути його, я не могла. Й не тому, що не бажала, а тому що він сильніший. Опиратися не було сенсу. А потім, я вже не могла зупинитися.

 Його губи мучили мої, забираючи життя з тіла, а потім, вдихаючи, дарували його нову. Це було схоже на стрибок з парашутом. Коли тобі так легко й страшно водночас! Я просто задихалася! Плавилася! І розчинялася в цьому поцілунку!

 – Ось тепер-то ми точно більше не друзі! – сказав Андрій, перервавши поцілунок й спустивши мене з моїх небес на грішну землю.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
AnSa
20.05.2020, 19:48:14

Оце таки да!
У нього сім'я?!
Ну, Мартіна, ти даєш!
Дякую!

Мартіна Зоріна
21.05.2020, 15:12:09

AnSa, Сім'я в Андрія є, тільки все не так, як собі придумала Катя.
Рада, що сцена сподобалась)

avatar
Софія Чайка
20.05.2020, 20:39:15

Екстремальний поцілунок)
Дякую, Мартіно!

Мартіна Зоріна
21.05.2020, 15:10:19

София Чайка, Дякую, Софіє! Так, ця історія трішки екстремальна та дуже емоційна.

Інші блоги
Знижки на гарячих чоловіків та норовливих дівчат)
Привіт, мої любі Спокусники! Сьогодні діють смачні знижки на гарячих чоловіків та їхніх… зовсім не леді) ✨"Ковбой для леді" 20% — Підглядаєш, Леді? Його голос — низький, трохи хрипкий. Я
Моя перша авторська річниця! ✍️♥️
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Сьогодні рівно рік, як я стала авторкою на Букнет! ✍️ Саме цього дня рік тому на платформі з'явилися два перші розділи моєї книги «Його залежність». І я досі пам'ятаю те
Гарбуз-сторі
Привіт, мої любі читачі та гості мого блогу! Вже дуже скоро осінь замінить зима і на букнеті будуть з'являтися зимові історії)) Тому думаю саме час нагадати вам про цілу збірочку атмосферних історій цієї осені) Заварюйте
анонс!)
До завершення книги "Щоденник служниці" залишилось всього кілька розділів! Але невдовзі на вас чекає нова історія. Початок 19 століття. Іллірійські провінції під владою Французької імперії. Історія, яка для сучасників
Знайомство з новим автором та фінал першої книги
Привіт, книжкова спільното Букнет! Сьогодні для мене особливий день — я, як новий автор на платформі, щойно поставила фінальну крапку у своїй першій книзі "На грані але з посмішкою " Мені хотілося написати історію
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше