Привітики, мої любі читачі!

Дійшла черга й до мене прийняти участь у флешмобі Соломії Стар "Перший поцілунок"

Естафету отримала від Устини Цаль та передаю Анні Котляревській та Джулії Ромуш.

І так поїхали. Перший поцілунок Макара та Варвари - героїв книги "У всьому винен об'єктив".

Тільки но я хотіла відкрити вхідні двері, як Макар різко повернув мене до себе обличчям, припечатав до стінки та припав до моїх губ.

Я не розумію, що мені зараз потрібно робити. Відчуваю, як моє тіло слабшає, м'якне і з'являються ниючі спазми в низу живота. Цікаво, це і є ті самі метелики, про які всі так розповідають? Я відповідаю на поцілунок, запускаю руки в його чорне волосся, він кусає мою нижню губу. Цей поцілунок настільки гарячий, пристрасний з його боку та такий невмілий з мого, але, можливо, він мені здається таким, тому що немає з чим порівнювати. І чому я раніше цього не зробила, а тільки у свої двадцять років? Все чекала того єдиного і неповторного...

Ну ось, Варваро, і твій перший поцілунок. В чужій квартирі та з малознайомим чоловіком.

"Зупинись, поки не наламала дров!" - кричав мій внутрішній голос.

Я відштовхую від себе Макара, знову вліплюю йому ляпаса та вибігаю з квартири.

У ліфті переводжу дихання.

- Що це взагалі було таке? - Говорю до зображення на дзеркальних стінах ліфту. - Тебе щойно цілував любитель пікантних трусиків. Тьфу. - Починаю умовно плюватися та витирати губи у рукав светра. Блін, моя куртка, вона залишилася там!