Я вже не підлітка і це жахливо!

Я більше не підлітка і це моє прокляття. Дорослішання вкрало у мене дещо необхідне для творчості (в особливості, написанні романтики). Безтурботність. 

Як і писала раніше, перша версія “Кайданів у спадок” була написана дуже давно (мені було 13). Тоді писати було легко, в тому числі через відсутність відповідальності перед читачем і перед собою. За таких умов легко романтизувати відверто дивні речі.

Зараз, я намагаюся звертати увагу на старі чернетки, щоб тримати історію близькою до оригіналу, але багато сцен із болем прибираю. Мені весело це читати, проте щось в мені пручається тому, щоби написати подібне.

Замість тисячі слів, я просто хочу показати вам уривок з однієї з перших чернеток Кайданів:

Невдовзі почулося дзюрчання води. Щасливе обличчя Міккі неможливо описати в кілька рядків. Вона була така рада, ніби не бачила швидкої течії років п’ять. Вона справді виглядала як дух дитини в тілі дорослої дівчини.

Дзеркально чиста вода, тінь від дерев і жодної душі. Але, як на мене, краса принцеси затьмарила все це.

Вона злізла з коня, зняла плащ і, повернувшись до мене, дала мені обрати свою долю на найближчі пів години:

– Тебе прив’язати до того дерева, чи сам відвернешся?

– Що?

Вона дістала мотузку.

– Ні, я, мабуть, відвернуся, – поспішив відповісти я.

– Маю попередити, що чудово метаю кинджали, – усміхнулася дівчина.

Я відвернувся й про себе пробурмотів: «Вона і в воду зі зброєю полізе», але вона якимось чином це почула.

– Так, а ще в мене очі на потилиці, тож навіть не думай повертатися.

У мене й у думках не було подібного, але це прозвучало як виклик.

Поки вона роздягалася, я зайшов за дерево, «щоб нічого випадково не побачити», але коли вона почала заходити у воду, залишивши кинджали на березі, як виявилося пізніше, я повернувся, не в силах перемогти власну цікавість, і глянув на неї.

Ця дівчина справді ідеальна. Тонка талія, великі груди, які вона приховує під вільною сорочкою… Міккі надто красива, щоб на неї дивився хто-небудь.

Я тут же відвернувся з бажанням утекти. Мене не покидало відчуття, що щойно я порушив закон.

«Чорт забирай, у неї ідеальна фігура… Вона точно людина, а не сукуб?»

Кінець уривка.


Чекайте сьогодні оновлення Кайданів у спадок! Проте, цю сцену я залишу тут, як привид минулого:3

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Кілька фактів про новинку: завершена книга!
Любі, привіт! Хочу розповісти вам декілька фактів про свою новинку «На дні почуттів». ⭐ Це друга частина, початок історії молодої студентки Олександри можна прочитати в безкоштовній книзі «На глибині кохання». ⭐ На
То що далі.... ?
ВІН ОБОВ'ЯЗКОВО МЕНЕ ЗНАЙДЕ..... МАБУТЬ.... Я сиділа біля вікна й дивилася на місто, у якому була щаслива. Десь там залишився Рамір. Зі своїм суворим поглядом, сильними руками й дурнуватим «Булочко», від якого мені
Візуали і новий графік публікацій
Вітаю! Маю повідомлення для читачів щодо графіку оновлень. Тепер нові глави будуть публікуватися у вівторок, четвер і суботу. Вже завтра вийде наступна глава - перша від Мел, тож ви зможете трохи зазирнути в її
Знижка❤️
Принесла вам сьогодні знижку на передплату❤️ Слухняні дівчатка не завжди бувають слухняними… Особливо якщо хтось добряче вивів їх із себе! Вона пошкодила чужу машину, а замість того, щоб просити вибачення, запшикала
Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"
Вітаю! Нова глава темного фентезі "Живий метал. Прокляття крил" вже на сайті. Приємного читання! Дякую, що читаєте! ***************************** Мати підтягнула до себе стурбовано доньку. – Ой, демон! – Шо, бля?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше