Я вже не підлітка і це жахливо!
Я більше не підлітка і це моє прокляття. Дорослішання вкрало у мене дещо необхідне для творчості (в особливості, написанні романтики). Безтурботність.
Як і писала раніше, перша версія “Кайданів у спадок” була написана дуже давно (мені було 13). Тоді писати було легко, в тому числі через відсутність відповідальності перед читачем і перед собою. За таких умов легко романтизувати відверто дивні речі.
Зараз, я намагаюся звертати увагу на старі чернетки, щоб тримати історію близькою до оригіналу, але багато сцен із болем прибираю. Мені весело це читати, проте щось в мені пручається тому, щоби написати подібне.
Замість тисячі слів, я просто хочу показати вам уривок з однієї з перших чернеток Кайданів:
Невдовзі почулося дзюрчання води. Щасливе обличчя Міккі неможливо описати в кілька рядків. Вона була така рада, ніби не бачила швидкої течії років п’ять. Вона справді виглядала як дух дитини в тілі дорослої дівчини.
Дзеркально чиста вода, тінь від дерев і жодної душі. Але, як на мене, краса принцеси затьмарила все це.
Вона злізла з коня, зняла плащ і, повернувшись до мене, дала мені обрати свою долю на найближчі пів години:
– Тебе прив’язати до того дерева, чи сам відвернешся?
– Що?
Вона дістала мотузку.
– Ні, я, мабуть, відвернуся, – поспішив відповісти я.
– Маю попередити, що чудово метаю кинджали, – усміхнулася дівчина.
Я відвернувся й про себе пробурмотів: «Вона і в воду зі зброєю полізе», але вона якимось чином це почула.
– Так, а ще в мене очі на потилиці, тож навіть не думай повертатися.
У мене й у думках не було подібного, але це прозвучало як виклик.
Поки вона роздягалася, я зайшов за дерево, «щоб нічого випадково не побачити», але коли вона почала заходити у воду, залишивши кинджали на березі, як виявилося пізніше, я повернувся, не в силах перемогти власну цікавість, і глянув на неї.
Ця дівчина справді ідеальна. Тонка талія, великі груди, які вона приховує під вільною сорочкою… Міккі надто красива, щоб на неї дивився хто-небудь.
Я тут же відвернувся з бажанням утекти. Мене не покидало відчуття, що щойно я порушив закон.
«Чорт забирай, у неї ідеальна фігура… Вона точно людина, а не сукуб?»
Кінець уривка.
Чекайте сьогодні оновлення Кайданів у спадок! Проте, цю сцену я залишу тут, як привид минулого:3
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати