Книга " Мрія на коні"

 Мої дорогі читачі, ось цитата з нового розділу книги -  

"Наближаюсь до потрібного місця і чую, як шалено тупотять копита, як покрикує вершник. Картина, яка відкрилась моїм очам, коли я наблизилася, налякала і захопила водночас. Велике поле обставлене в багатьох місцях перекладинами. А між ними, як шалений ганяє Каміль на коні і одну за одною долає чим раз вищу планку. З під копит летить земля. Він знову й знову підганяє коня. Вдягнений у класичний костюм вершників, шолом, чоботи. А на обличчі такий відчай, рішучість, така зосередженість, наче на світі немає більше нічого і нікого окрім цих перешкод, які треба перестрибнути за будь яку ціну.

  Коли я дивилась змагання з конкуру на комп’ютері, все здавалося не таким страшним. А зблизька... Людоньки... Як високо він підстрибує, яка шалена швидкість, який азарт... По мені, ніби мурашки побігли. Стало тремтіти все тіло, наче від холоду. Господи, як же це страшно! Хоч би не впав. Як його мама терпіла, коли він роками займався цим регулярно? Ні, на це просто не можливо спокійно дивитися."

Як вам? Не страшно було б на таке дивитися?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Багирова
01.05.2020, 16:26:52

Так...було б дуже страшно!?

Лана Іссан
01.05.2020, 16:33:30

Анна Багирова, Мені теж! Хоч дуже люблю коней. Але стрибати так високо - це дуже страшно. Дякую .

Інші блоги
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше