Книга " Мрія на коні"

 Мої дорогі читачі, ось цитата з нового розділу книги -  

"Наближаюсь до потрібного місця і чую, як шалено тупотять копита, як покрикує вершник. Картина, яка відкрилась моїм очам, коли я наблизилася, налякала і захопила водночас. Велике поле обставлене в багатьох місцях перекладинами. А між ними, як шалений ганяє Каміль на коні і одну за одною долає чим раз вищу планку. З під копит летить земля. Він знову й знову підганяє коня. Вдягнений у класичний костюм вершників, шолом, чоботи. А на обличчі такий відчай, рішучість, така зосередженість, наче на світі немає більше нічого і нікого окрім цих перешкод, які треба перестрибнути за будь яку ціну.

  Коли я дивилась змагання з конкуру на комп’ютері, все здавалося не таким страшним. А зблизька... Людоньки... Як високо він підстрибує, яка шалена швидкість, який азарт... По мені, ніби мурашки побігли. Стало тремтіти все тіло, наче від холоду. Господи, як же це страшно! Хоч би не впав. Як його мама терпіла, коли він роками займався цим регулярно? Ні, на це просто не можливо спокійно дивитися."

Як вам? Не страшно було б на таке дивитися?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Багирова
01.05.2020, 16:26:52

Так...було б дуже страшно!?

Лана Іссан
01.05.2020, 16:33:30

Анна Багирова, Мені теж! Хоч дуже люблю коней. Але стрибати так високо - це дуже страшно. Дякую .

Інші блоги
"Дотик до душі" повертається ❤️
Як і обіцяла, закінчу книгу, яку не дописала на минулій сторінці. «Дотик до душі» — це збірка з десяти історій про те, що нам усім знайоме: про милоту, про любов, про біль і про вчинки, які змінюють усе; про людей, яких
❤️❤️❤️ 500 лайків! ❤️❤️❤️
Мої любі друзі! Я неймовірно тішуся, що моя книга «Сваха під прикриттям» отримала вашу підтримку, і ми можемо разом відсвяткувати сьогодні 500 лайків на ній! Геля шле вам промінчики добра й сотні сердечок! ❤️❤️❤️ Не
Закінчення - це новий початок!
Вітаю, мої хороші! ❤️❤️❤️ Сьогодні закінчила історію про жахливу робоняню, яка не зовсім коректно виконувала свої обов'язки. Тож хто читав - є можливість дізнатися кінцівку та обов'язково прокоментувати, чи сподівалися
Вона згадала
Вона згадала, що у неї є не тільки "Засніжена камелія", яка дуже бадьоро рухається вперед: (Імператор Хей Цан) “— Пане, що мені надіти? У чому б ви хотіли мене бачити? — Ти можеш надіти те, що захочеш.
✨✨нове оновлення+візуали✨✨
Приблизно за хвилин п'ятнадцять ми вже виїжджаємо за місто. А ще за хвилин десять припарковуємось біля якоїсь галявини, де яблуку нема де впасти. Машин якось забагато. Відстебнувши ремінь безпеки, повільно виповзаю з іномарки,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше