Це просто Бомба!

Новинка від талановитої Анни Котляревської.

Історія сучасного Дракули!

"БЕЗДУШНИЙ"

з серії

"Прокляті Сини"

Якщо ти ще не почав читати цей шедевр - НЕГАЙНО ДОЛУЧАЙСЯ! Таке пропускати просто не можливо! Головний герой міцно триматиме ваше серце в своїх руках!

(Обкладинка клікабельна)

Увага! Вікове обмеження 18+

#любовне фентезі

#міське фентезі

#любовні романи

Анотація до книги "Прокляті сини: Бездушний"

Вірити у моєму віці у казки — це дивно та глузливо. Але це не зменшує мого захоплення до популярної сутінкової саги. Так, я мріяла опинитися героїнею вампірської історії. Я — звичайна дівчинка з канадського містечка. За традицією жанру, саме з такими відбуваються шаленства, про які пишуть книжки та знімають фільми. І все ж, це було абсурдно, навіть, для мрійливої мене. До поки я не зустріла Його… холодного, таємничого, бездушного. З ним я зрозуміла одне — бійтеся мрій, бо вони мають властивість збуватися… Невже я стану особливою для Бездушного? І хто знає, це просто хвилюючий епітет чи в нього насправді немає душі… Історія сучасного Дракули.

* * *

Знайдеться чистий зошит та вільна ручка, - я не одразу зрозуміла, що холод, який торкнувся мого вуха - це голос сусіда. Тихий, глибокий, з драматичними нотками. Таких уже не зустрінеш, бо сучасна молодь ковтає слова, видозмінює їх, погано формулює думку й поспішає говорити. Драк же, наче розділяв кожне слово, надаючи йому власної драматичності.

* * *

- Ку-ди? - я затинаюся, але намагаюся швидко прийти до тями. Йому ж необов'язково знати, що його компанія лякає мене. Тому переходжу до того, що лякає не менше... куди він хоче, аби ми пішли?

- Перекусимо, - хлопець розтягується в посмішці, схожій на Джокера. Рубін виблискує червоним світлом, а між нами утворюється "зебра".

Я дуже-дуже швидко дихаю, притискаючи джинсову куртку до грудей. Перекусимо... проста пропозиція, але звучить так, наче він збирається перекусити мною.

* * *

- Що це за чай? - тихіше питає він, наче це якась таємниця.

Питання трохи дивує, хоч і таке просте.

- Трав'яний. Я люблю такі. Особливо з мелісою, - я знову ховаю погляд в улюбленому напої. Він мене завжди розслаблює та надихає на мрії.

- Цікаво... - Драк відкидається назад на спинку свого стільця та проводить пальцями по підборідді. - Значить меліса для Мелісси...

* * * 

- Ме-ел... - так низько і хрипло видихає він, спираючись рукою на дім, що сироти ще дужче починають бігти тілом.

Я затамовую подих, коли мокрий чубчик падає на його ніс, а крапля з нього потрапляє на його вуста. Дивлюся на спокусливі губи зачаровано. Уперше форма чужих губ змушує мене буквально танути, і ще дивніше те... що танути від холоду. Я просто не можу відвести погяляду, і в якийсь момент починаю розуміти, чому так багато дівчат хочуть опинитися поруч із ним...

БУКТРЕЙЛЕР

P.S. Аню, я ж обіцяла, що Бездушний знайде своє місце на моїй стінці))