Привіт всім, мої любі читачі, підписники і тим, хто натрапив на цей блог!
На моєму літературному блозі зараз підписана 401 людина! Вау-вау-вау! Я дуже рада! Дякую вам за підписку❤
В честь цього розповім вам трохи інформації про себе. Думаю, що всім цікаво знати хто я і що я :)
Думаю, більшість з вас знає, що мене звати Яна і мені 18 років. Так!!! 18 :)
Почала я писати з 13 років, та свій перший твір "Все одно ти будеш мій" виклала вже у 14. Народилася в чудовому місті - у Івано-Франківську. Хто не був тут раніше, обов'язково завітайте сюди! Вчилась у початковій школі до четвертого класу, потім поступила у місцеву гімназію. Та навчанням, якщо чесно, ніколи не захоплювалась. Щось важко воно мені дається)) Хіба що любила ходити на уроки англійської, німецької, польської, української мови і літератури. Ось на цих уроках я була розумничкою)
Також паралельно вчилася у музичній школі по класу скрипки. От до цього у мене був хист та ідеальний слух. Я дуже добре грала, навіть не стараючись. Особливо подобалось ходити на уроки, де ми грали ансамблем. Ну кайф для вух просто! Через мою хорошу успішність, мені дали додаткові уроки фортепіано. Хоча із ним уже були складності тому, що,як виявилось, у мене погана координація рук. Я не могла грати правою рукою одне, а лівою - інше. Але, все-таки максимальну оцінку мені поставили за старання :D А ось уроки сольфеджіо - були крахом для мене. Я їх реально прогулювала, бо ненавиділа свою вчительку. Вона своїми криками через то, що я не розуміла тих тональних оборотів, зламала всю мою дитячу психіку. Пам'ятаю, як сідала у тролейбус, після її уроків і незважаючи на людей навколо, починала ридати. Її фото у випускному альбомі, так і залишилося замальоване чорним фломастером :) Так і випустилась зі школи, що в атестаті стояли всі десятки і лише одна трійка із сольфеджіо по десятибальній шкалі.
Закінчивши школу,одну і другу, вирішила, що треба щось змінювати у своєму житті. Занадто сильно надоїла рутина і захотілося жити самостійним життям. Так я прийняла рішення переїхати до Львова, щоб навчатись там. Ох, спершу було дуже важко... У перший день переїзду я цілий день плакала від того, що не буду бачити батьків 24/7, як раніше і через те, що не знаю міста. Після першого тижня навчання взагалі було бажання перевестись у франківський ВНЗ, лиш би додому :D
Та тепер, знаходячись вдома на карантині, я сумую за містом лева,за парами і за постійним двіжом навколо!!! Як бачите, все-таки, привикнути можна, але на це потрібен час. А я ще в це не вірила, дурненька)
Тепер повернімося до того, як я почала писати... Я сама вже в точності не пам'ятаю. Скоріше за все, від того, що в моїй уяві було забагато думок. Спершу почала писати суто для себе, через телефон у нотатках. Та потім, я вирішила, що мені треба з кимось поговорити про це і обговорити. Вирішила опубліковуватись на Wattpad, адже до того моменту, частенько любила читати книги там. Пам'ятаю ще той час, коли амбасадори займалися українською версією. Ох, круті були часи... Тоді організовувались дуже круті проекти, інтерв'ю (у яких навіть я брала участь), конкурсів... Але щось не склалось і українська підтримка перестала існувати. В той час, я вже закінчила "Все одно ти будеш мій" і почала роботу над іншою книгою, яку перекладала російською. Шалено хотіла взяти участь у російському Wattys з книгою "Право на жизнь" (укр. Право на життя) або з "Я докажу тебе свою любовь" (укр. Я докажу тобі моє кохання". Не встигла у 2017 дописати ту книгу і вирішила, що припиню роботу і продовжу писати її у 2018, щоб книгу прийняли) ТА НЕ ТУТ ТО БУЛО)) Російський Wattpad, як я зрозуміла, відмовився від цього нагородження і я, від розпачу, поставила хрест на всіх конкурсах і, навіть, на своїх роботах. На жаль, всі роботи, які я писала в той момент, і досі в чернетках на Wattpad.
Причиною того, що я повернулася до написання книг, стало повідомлення від менеджерів Букнету, які запрошували мене долучитись до цієї платформи. Я довго ламалась. Дуууже довго ламалась, а саме 6 місяців. У грудні, я вирішила, що потрібно діяти і тому я тут))) Підкорюю Букнет, так би мовити)
Надіюсь, вам було цікаво читати це все про мене. Старалась розповісти, якомога більше цікавого і потрібного :)
Тепер хочу знайомитись з вами! Пишіть своє ім'я, звідки ви, на кого навчаєтесь/працюєте, як довго на Букнеті і як ви знайшли мене. Буду рада познайомитись із кожним читачем ближче!)
Люблю вас сильно-сильно ❤ Бережіть себе!
Доступ до цього твору мають тільки зареєстровані користувачі
Реєструючись на порталі Букнет, я підтверджую, що ознайомлений з Угоди користувача і згоден з нею.
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені 15 , я зі Львова , обожнюю читати. Цієї весни вирішила спробувати себе , як письменницю , а не просто читачку :) Обожнюю твої твори ❤️ Ти молодець ! ❤️
Блакитноока, Привіт, сонце! Дякую і тобі успіхів у починанні♥️
Меланія, 15 років) Теж займаюсь музикою, але по класу фортепіано, що дуже сильно люблю (ага, навіть сольфеджіо ;). Так склалось, що оцінки з музики в мене набагато вищі, аніж в школі з будь-якого іншого предмета (з навчанням останнім часом не дуже, а карантин це все просто таки «добив»)
P. S. щодо муз.літератури, то я теж її просто обожнюю, особливо вивчати біографію різних композиторів, які ще в 7 років власні концерти давали) це інколи навіть дуже надихає!
Меланія Литвин, Ооо, привіт! Нас тут, виявляється, багато музикантів))
Я Соля. Мені 15 років(але я всім кажу, що 15 з половиною;). Займаюсь хореографією та вокалом, вже закінчила муз.школу по класі скрипки))
P.S. я теж ненавиділа сольфеджіо(але останній рік все зубрила, бо потрібно ж було якось ті іспити здавати;) А ось із музичною літературою я дууже дружила)) Вмикається будь-який твір, будь-якого композитора - і я вже з першої ноти знаю все про ту чи іншу композицію)))
Solomia Star, рада бачити тут твою анкету, колего!))
Так, музичну літературу ще могла терпіти. Іноді навіть в кайф було слухати ті композиції)))
Привіт) Я Діана, мені 17, я зі Львова і тільки-но вчора дізналася про Букнет)) У мене все теж почалось із нотаток 2-3 роки тому, але у Телеграм-каналі, який веду по сьогодні. Однак аудиторія там може хіба що читати, і то не дуже активно, оскільки ці люди, які хоч і мої хороші знайомі, та не надто зацікавлені в літературі люди. Саме тому моїй радості не було меж, коли дізналась про цей сайт) Очі розбігаються, пальці бігають і поміж книжками, і поміж блогами (де вас і знайшла) ? Ваша історія змусила мене усміхнутись і надихнутись ще більше) Сама планую писати реалістичне фентезі, роздуми про різні "вищі матерії" і далеко не тільки) Буду тільки рада новим знайомствам!)
Ну то будьмо знайомі!) Успіхів тобі у написанні, головне наважитись почати, а там все піде-поїде♥️
Доброго дня, Яно! Ви - молодець! така юна і талановита!
Запрошую Вас та Ваших друзів друкуватися у Всеукраїнському літературно-мистецькому альманасі "Водограй мрій" . Детальніше на ФБ.
всім - успіху і нових звершень!
Добрий день! Приємно чути такі хороші слова від Вас. Щиро дякую!♥️ Обов‘язково зазирну у ФБ!))
Ви Дуже круті! Книги просто супер))❤ Почала читання саме з книги "Всеодно ти будеш мій" чесно кажучи, то мені ДУЖЕ сподобалася ця книга! З того часу почала більше любити читати онлайн, і тепер це моє улюблене хобі) Сама я також з обл. Івано - Франківська. На карантині почала більше захоплюватися читанням. Перш за все, бажаю Вам того натхнення для написання ваших нових книг, а ми - ваші читачі з задоволенням будемо ними надихатись!!!❤❤❤
Галя Галя, не соромтесь, все нормально) Своєї авторської сторінки не маю, а особисту не даю нікому, адже кожен би знав хто така я насправді. Це не цікаво)) Хіба що, колись, якщо ризикну, покажу читачам себе і своє життя)
А ось щодо авторської сторінки, я думала. Якщо створю, повідомлю про це після глави, як завжди або в блозі)
Розумничка❤Я теж Яна,люблю читати романи,маю власну історію кохання яка почалась ще в 18 років про яку теж записала в чернетці(кінця пока в ній нема,він зі мною і ми маємо плід нашого кохання якому уже 8 рочків,я щаслива)зараз мені 29.Може колись і викладу,але спершу хочу,щоб син як виросте прочитав історію кохання його татка і мами.На litnet потрапила випадково,в рекламі висвітилась твоя книга Все одно ти будеш мій,ну і після того я тут.Дякую за емоції ти розумничка,а ще у тебе все тільки починається,бажаю тобі свій власний щасливий роман в житті.За фахом я медик.Поживаю в м.Новомосковськ
Олег Шульган, обов'язково почитаю роман написаний чоловіком! Серед Букнету мало таких знайдеш))
Яно, привіт. Мене звати Олександра,але знайомі називають Аля:-). Я з міста Миколаїв .Навчаюсь в школі , випускник клас.На Букнеті я лише 2 неділі . Перша книга ,яку я повністю прочитатала - ЗоЗо Кат "Неведимка", після цієї книги я нічого не хотіла читати ...просто нічого не могло зрівнятися з тією книгою ... Через деякий час ,я помітила Вашу книгу , мою увагу привернула обгортка та назва книги , я прочитало 1 главу, 2 главу ... і тут я зрозуміла, що не можу без цієї книги ... я читала, і вдень ,і вночі . Ось і скоро це закінчиться...нажаль, книга підходить до кінця . Яно,дякую Вам за ці чудові історії життя Мег. Доречі,я дуже б хотіла вести фан сторінку до Ваших книг в instagram!!!
Привіт, Алю! Рада познайомитись з тобою!♥️ Мені дуже приємно читати такі хороші слова))
Якщо хочеш - веди!)) Це крута ідея і мені буде цікаво стежити за такою сторінкою!))
Також з Івано-Франківська, дуже затишне містечко)) на літнеті вже декілька місяців, теж викладаю твір, до речі, можливо глянете? Цікаво почути критику популярного автора))))
Дякую♥️
Сподіваюсь, що Вам сподобається «Дозволь мені пізнати тебе» :)
Ніколи б не подумала, що ви будете із тої області, що і я. А вашу книгу я також прочитала першою "з тутешніх", і саме вона наштовхнула мене на реєстрацію у Букнеті. Бажаю успіхів!⊂((・▽・))⊃
Ооо, круто! Тут багато Франківських, як я бачу) Рада, що надихнула Вас на такий крок))
Дякую! І Вам успіхів♥️
Я також з Івано-Франківської області))))вашу книгу прочитала найперше з усіх)))і не пожаліла про це❤
Ооо то ми земляки, крутооо!))
Дякую, мені дуже приємно♥️
Сонечко ти просто неймовірна. Рада за тебе. Так Львів це прекрасне місто. Прожила там два роки.
Сама я з Волині. Професії маю три фельдшер, редактор , дизайнер.. Жила деякий час в Кореї. Їжджу туди дуже часто, але зараз в Україні допомагаю нашій медицині?. Маю донечку.
Бажаю натхнення в творчості ???
Дякую???
Люба моя,тепер я дізналась частичку свого улюбленого автора) Ну,а я Вероніка з міста Вінниця.Мені 14 років навчаюсь в 8 класі. На Букнеті я...напевне 8 місяців,точно не знаю) Просто в один день на мене щось найшло і я захотіла читати електронні книги,але до того часу читати не любила,так я опинилась тут))
А на твій профіль я наткнулась випадково...верніше в мене відбувся якийсь глюк на телефоні і вибило чийсь профіль але то не чийсь,а твій Яно)) і я дуже рада,що підписана на тебе та читаю твої книги)) От і познайомилися ; )
І ми всі твої вірні читачі також любимо тебе та міцно обіймаємо❤❤❤ Бережіть себе та близьких!!!❤❤❤
Вероніка Пасюк, рада знайомству з тобою❤ Це був не глюк, а знак, вхаха) Круто!))
Ох люба вітаю тебе! Ти неймовірна. А як можна підписатися на блог? Круто познайомитися з тибою ще ближче! ❤️ Люблю❤️❤️
Джейн Лоурен, Ааа ясно. Ну на профіль підписана давно тож все в порядку)))
Ох, як я Вас розумію. 8 років провчилась в музичній школі у фортепіанному відділі. Сольфеджіо – це було завжди наче пекло для мене! Проте без елементарних знань теорії було важко на практиці ;)
Марія, я провчилась 7 по 6-річній програмі) Була ще рік у нульовому.
Елементарним знанням мене вчила інша вчителька, яка викладала лише в першому і другому класі. Так скучала за нею...
Мене також звуть Яна. Я з села Варяж, що знаходиться на кордоні з Польщею. Мені 14.
Я навчаюсь в 8 класі. На букнеті 1 рік. Я не знала що почитати і натрапила на твою книгу
"Все одно ти будеш мій". Ця книга мені надзвичайно сподобалась, вона чудова як і ти! ❤️❤️❤️
Яна Войтина, приємно познайомитись, тезка :)
Дякую за хороші слова!❤
Якби був власником сайту, написав би "Ласкаво просимо". А так можу лише привітати.
Алекс, дякую й за це))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати