Нові думки вголос

Привіт усім, хто зараз читає цей блог)) Я наважилась трохи оновити свій профіль, помітили?

Я знаю, що писати блоги у мене не так вдало виходить писати, як книги... Але це один із методів стати до вас ближче і ви зможете дізнатись про мене більше)

Отже, сьогодні розповідаю про тему моїх любовних романів. І в реальному житті, і в Букнеті :D Як я їх пишу, чим надихаюсь і як взагалі мені виходить писати любовні романи, якщо я ніколи не закохувалась? Поїхали!

Признаюсь в тому, що "не закохувалась" то явно клікбейт від мене))) Всі ми, коли небуть, закохувались. Але, чи це було по-справжньому, чи проста симпатія?)

Повторюсь, я пишу тут тільки свої "молоді" думки і нікого не хочу образити або щось дорікнути.

Для мене закоханість це - кохати. А кохати можна тільки взаємно!!! А такого експіріенсу у мене в житті, ще на жаль чи навіть на щастя, не було. Ви подумали, мабуть "ооо, як таке взагалі можливо?". Та ще й як можливо, блін!)) Я просто занадто молода для цього і я впевнена, що в мене все ще попереду!) Симпатія ж була) Значить, уже щось в цьому шарю трохи :) А симпатія це, коли ти любиш дивитися на ту людину, насолоджуючись її виглядом, хочеш знаходитись біля неї довше, спілкуватись і дізнаватися про всі її інтереси. Таке було!!! І не раз. Але чи переростала симпатія в справжню закоханість? Неа, ні разу :)

А про кохання не так то і важко написати без закоханості. Так, справжнє реальне кохання надихає, окриляє. Але мене можуть надихати й чудові художні книги, фільми про кохання. І навіть музика)) Я знаю, що це не дуже добре. Іноді у фільмах занадто багато "прикрашеного" красивого взаємного кохання. І коли мої батьки або друзі при перегляді вкотре скажуть мені: "Яна, спустись з небес на землю", я так сильно розчаровуюсь... Тому що справді, багато що у них видуманого. Неіснуючого. Несправжнього.

Так чому ж я почала писати любовні романи? Бо це мій власний світ, у якому я можу помріяти про ті ідеальні стосунки, про то ідеальне кохання і щирі почуття. Це світ, у якому я можу заховатися від всієї буденності, фальші і жорстокості. Це той свій у якому більше романтики, а не пошлості. Це той світ про який я можу поділитися разом з вами. Ось в чому весь секрет :)

Зато, що можу сказати вам, дорогі читачі, то моя любов до вас безмежна!❤ І вона також надихає. Я уже багато разів казала, що без вашої підтримки не було б Джейн Лоурен, не було б "Все одно ти будеш мій" і не було б "Дозволь мені пізнати тебе". Разом ми велика літературна сім'я, яка ніколи не зменшується, а навпаки, збільшується. І це найкраща нагорода для мене.

Люблю вас сильно-сильно❤