Маю для вас сюрприз, тільки тссс!
Якось так неочікувано мій психологічний трилер "Одержимість" став найемоційнішою історією кохання.
Кожного дня я продовжую отримувати ваш фітбек, ваші шалені емоції й переживання. Я щаслива, що ця гаряча парочка знайшла такий відгук у ваших серцях.
Заклишу трішки атмосфери для вас.
"Раптом мій погляд зупинився на чоловікові, який сидів за найменшим столиком в самісінькому куті. Він був сам, на столі стояла майже повна пляшка пива і склянка з чимось міцнішим. Чоловік щось пильно розглядав у своєму телефоні. Нічого особливого – високий, міцний, обличчя не надто молоде, йому десь більше сорока. Над яскравими блакитними очима здіймалось світле волосся, та, схоже, він не дуже переймається своєю зовнішністю. Одягнений у чорну футболку і темні джинси, він видавався простаком, та щось в його обличчі притягувало мене.
Він точно був звичайним завсідником таких місць. У ньому не відчувалось напруги, навпаки, очевидно, атмосфера цього бару йому подобалась. Не знаю, скільки я так його розглядала, та раптом він підвів очі і глянув прямісінько на мене. Чорт, я миттю відвернулась і відчула, як щоки наливаються присоромленим рум’янцем, та алкоголь в крові додавав зухвалості. Я знову поглянула на нього, він злегка усміхнувся і підняв склянку. Я зробила так само. Будьмо."
"Він подивився на мене трохи довше, ніж було потрібно. Я відчула, як всередині все затремтіло і до живота підійшла хвиля тепла, яка розлилася по всьому тілу. Ми продовжували дивитись одне одному у вічі. Його обличчя було зовсім близько, так, що я відчувала гарячий подих на шкірі.
Чоловік перевів погляд на мої уста, від чого мене ще дужче затрясло. Я нахилилась трохи ближче, майже торкаючись його губ. Яке ж це болісно-прекрасне відчуття - очікування поцілунку. Коли емоції досягають піку, серце витанцьовує якесь шалене танго, а в горлі пересихає від жару, який виривається з грудей. Не знаю скільки ми так просиділи, та кожна мить здавалась мені вічністю."
"Він мовчки зайшов до квартири, зачинив двері й, одним ривком, наблизився до мене. Джоел дивився прямо мені у вічі, важко дихаючи, та все ж, не наважуючись зробити крок. Я теж стояла, мов вкопана. Я знала, що відбудеться далі, та тіло наче паралізувало.
Джоел підійшов зовсім впритул й міцно притягнув мене до себе, обхопивши руками за талію. Я, мов тряпчана маріонетка, повністю підкорилась його владі, обвиваючи долонями шию Джоела. Він важко зітхнув й міцно мене поцілував. Я відчула дотик його гарячих, вологих губ, які пристрасно впивались в мої уста, і мало не зомліла."
Знаєте, це не звичайна історія кохання, це щось таке глибоке, таке болісно-пристрасне, напевно, таке кохання буває лише раз на життя...а ви переживали подібне?
А для тих, хто зараз закочує очі, ні-ні, то дійсно психологічний трилер, просто не такий, до яких ви звикли)
Хтось дочитав сюди? Сюрприз буде дуже скоро, чекайте оновлення в своїх бібліотеках, "Одержимість" ще має, що вам розповісти)
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюблю від Вас подібні сюрпризики))) Читала б це вічно....
Добре, що Джоел повернувся...я в передчутті чогось такого ж чуттєво-пристрасного...
В них це справжнє...справді таке, яке буває лиш раз в житті...
На щастя для мене моє «раз в житті» стало моєю сім'єю, хоча далися ці стосунки ой як не просто і тільки розлука довжиною в майже 5 років дала відповідь на запитання «бути чи не бути?» і як добре, що в моєму випадку приставки «не» немає...
Джоел та Вікторія просто втілення ідеального поєднання пристрасті та ніжності; сили та слабкості. Це теж свого роду одержимість....одержимість почуттями, одержимість один одним...
Повинно бути))
Ах Джоель, чому немає таких хлопців як ти у моєму житті? Якось навіть сумно (´;ω;`)
Я задаю собі те ж саме питання))
Я дочитала.То "Одержимість "матиме продовження чи як?
Вже є)) «Шосе сліз»
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати