Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
Анотація до книги "Сонечко v.2"
Рерайт. Ребілд. Текст зазнав глобального новорічного оновлення, бо автор начитався купи мудрих книжок. Суть не змінилась - про абсурд і решту витребеньок.
У мене цей текст висів у вкладаках на телефоні ледь не з вересня, але все забувала, що хотіла прочитати. А тоді ви його перевиклали оновлений, а я взагалі згадала про літнет: о, думаю, точно, "Сонечко"))
Від цього твору залишилися подвійні враження: з одного боку, замута з чуваком, якому вдається йти по житті із подушкою на сраці, мені зайшла. І те, як бум - і в нього все змінилося, бо сама еволюція не бажає таких подушканів плодити - це трохи гротескно, але теж прикольно, і в образ героя й оточення вписується повністю. Мені взагалі страшенно заходило до моменту з Ефіопією, бо тут уже, на відправці, гротеск і утрованість сягнули апогея - і я перестала довіряти цій художній реальності, вона стала занадто умовною. А несподівана розв'язка виявилася для мене не дуже приємним сюрпризом, адже мала вигляд "приклеєної" до основного сюжету: всю дорогу було ніби особисту інертність, про виклик долі, з яким не дасть ради чужий досвід і т.п., а стало - про абсурд бюрократичної системи з доброго дива. От це мені не зайшло, стрункість композиції поламалася.
Мова багата й вигадлива, часом аж надто.) Дрібні помилки (пропущені коми, друкарські) є, але то фікситься.
Загалом зайшло, от лише фінал(
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене цей текст висів у вкладаках на телефоні ледь не з вересня, але все забувала, що хотіла прочитати. А тоді ви його перевиклали оновлений, а я взагалі згадала про літнет: о, думаю, точно, "Сонечко"))
Від цього твору залишилися подвійні враження: з одного боку, замута з чуваком, якому вдається йти по житті із подушкою на сраці, мені зайшла. І те, як бум - і в нього все змінилося, бо сама еволюція не бажає таких подушканів плодити - це трохи гротескно, але теж прикольно, і в образ героя й оточення вписується повністю. Мені взагалі страшенно заходило до моменту з Ефіопією, бо тут уже, на відправці, гротеск і утрованість сягнули апогея - і я перестала довіряти цій художній реальності, вона стала занадто умовною. А несподівана розв'язка виявилася для мене не дуже приємним сюрпризом, адже мала вигляд "приклеєної" до основного сюжету: всю дорогу було ніби особисту інертність, про виклик долі, з яким не дасть ради чужий досвід і т.п., а стало - про абсурд бюрократичної системи з доброго дива. От це мені не зайшло, стрункість композиції поламалася.
Мова багата й вигадлива, часом аж надто.) Дрібні помилки (пропущені коми, друкарські) є, але то фікситься.
Загалом зайшло, от лише фінал(
ой, чудово розумію, у мене таке теж трапляється. То просто треба відкладати, а тоді дотискати. Але початок справді кльовий, заварено добряче.
Чогось не вистачає... Може шостої частини?
Tanya Rullet, халепа)) у когось тут руки-лапки. вже виправила.
Гарна історія. Але зміна прізвища головного героя передбачена спеціально?
Олександр Мартинюк, ні, це ненавмисно. виправила. дякую))
Цікава історія )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати