Дива на синій гілці

S Batura

13.06.2024, 20:55:47

Вітаю! Маю кілька запитань, чи не могли би ви написати мені в інстаграм, дякую. s.batura_writer

Наталія Девятко (Natalia Devyatko)

02.12.2021, 19:57:32

Схоже на початок великої і цікавої історії.

Олександр Калінін

30.08.2018, 04:59:33

Дійсно, гарні перлинки про цибулю, кота й маму ) Розкажіть історію трошки далі про Гришка й мавку, її фантастичний світ. Тоді вся історія набуде такого ж перламутрового кольору )
Щасти!

Sandr

23.08.2018, 16:10:50

Гарне, коротке, оповідання.
Міська містика, Київ, метрополітен, те що я і сам полюбляю)
Не зовсім погоджусь з попередніми коментаторами - тривалість оповідання тільки додає плюсів!
Сюжетно - хоч і не дуже складно, але читалось з задоволенням.

Ирина Датченко

30.06.2018, 19:00:50

Мені теж сподобалося, правда! Читалося легко на одному подиху, причому кілька разів. І сюжет, і мова написання, образність, досить художньо вийшло. Вважаю, що з умовами конкурсу авторка вельми гідно впоралася. Мій відгук неупереджений, я звичайний читач і не учасник конкурсу (на відміну від перших двох коментарів). Не кожному вдається так яскраво і точно поєднувати в сюжетах буденність і містику ... автору творчого натхнення і успіхів

Евгений Надворный

19.06.2018, 21:40:01

Добре , сподобалось

Ірина Пасько

11.06.2018, 21:05:00

Почала порпатися в конкурсних творах з останніх сторінок - і, в принципі, не можу сказати, що пошкодувала, натрапивши на ваш текст. Але, дійсно, змушена погодитися з попереднім коментатором: якось дуже стрімко все відбулося. Епізод зі сном про ліс виглядає геть "вставним", суто номінально пов'язаним з іншими пригодами в метро. Роль колоритного бомжа з квітами до кінця не з'ясована, адже героєві про нього йдеться лише принагідно: він шукає дівчину. Персонаж ніби в якомусь своєму вакуумі живе у великому місті - це могла б бути цікава тема, але мало обгрунтування. Проблем з батьком якось не досить, щоб повірити в його самотність аж до потягу до будь-чого, що виходить за межі буденності, хай воно й потенційно небезпечне. І фінал якийсь обірваний вийшов. Ну, буде він тепер її все життя чекати. А читачу де дізнатися, чи дочекається?)
Зате з мовою все цілком пристойно, хороша, грамотна мова, мало косяків - таке приємно читати. І мене особисто страшенно потішили кілька деталей про дитинство: виловлювання вареної цибулі з супу і мама, яку звуть "мама" (паралель *_*). Це супер, класні, близькі кожному спостереження, які, незважаючи на те, що це мікрообрази, одразу додають тексту глибини.