Соломія Зваба

Пишу про простір між - там, де ніжність ще не встигла охолонути, а пристрасть уже не потребує пояснень. Між дозволеним і тим, що тримається на одному подиху від забороненого. Між тілом, яке пам'ятає, і думкою, що робить вигляд, ніби все контролює. Більше моїх текстів на https://zvaba.top

Починаю писати про міти... і # metoo

Не знаю, чи це книжка. Може — цикл. Може — шість текстів, які не вміщаються в жодне слово з тих, що я знаю. Есе? Проза? Іронічний переказ? Нехай буде так: я переписую грецькі міфи. Почну із Зевса. Почалось випадково. Втікала

26.02.2026

Кава без цукру. Крам. 2026

Ти заходиш не тому, що хочеш кави. Ти заходиш, бо тут пахне арабікою і ранковою втомою, і це краще, ніж тиша твоєї кімнати, де стіни ще пам’ятають нічну балістику, ніби пам’ятають кожен спалах і кожен звук, що розриває

08.02.2026