15

— Міло, поговорімо, — озирається. Боїться, щоб вороги не помітили.

Хоч і не до кінця, але я розумію, чому Алекс недолюблює Даню.

Дволикий тип.

— Між нами все скінчено. Я не думаю, що нам є про що говорити! — складаю руки перед собою. Радію, що не одягнула жодного крутого вбрання, тільки джинси та кофта.

Катька, яка зараз стоїть осторонь і не зводить з мене погляду, теж не надто напружилася й одягнулася зручно. Головне, що мені наказувала, а сама…

— Зрозумій, — опускає руку на моє плече, і я одразу її скидаю, злісно подивившись на хлопця, — я — чоловік, мені потрібна жіноча увага, а вона… дівчина з якою ти мене бачила, то на одну ніч. Ти мені дуже подобаєшся.

— Бо схожа на Алісу? — у грудях так стукає, що я інтуїтивно притискаю руки ще сильніше до тіла.

Даня запускає пальці у волосся, голосно видихає ротом і тільки тоді піднімає на мене холодний погляд.

— Не знаю, що тобі Алекс наплів, але Аліса тут жодним боком.

Одним оком помічаю автомобіль Алекса. Стає якось ніяково, я навіть хочу піти, залишивши безглузду розмову, але Даня грубо ловить мене за руку.

— Чи ти вже переметнулася? — запитує з нотками ревнощів.

— Не твоя справа! — відкидаю його руку. — Мені пофіг на Алісу і на дівчину для нічних втіх, — дивлюся просто в очі, — і на тебе теж. Не підходь до мене більше.

— Міло, пробач, — каже щиро, але я не вірю.

— Я просила лише одного — щирості. Ти що робив? Брехав! Мені навіть дивитись на тебе гидко.

Це правда.

Я дивлюся на гарне обличчя і не розумію, як мені могла сподобатися така людина. Чи я просто була сп’яніла першим враженням — не знаю. Тепер чітко усвідомлюю, що за ідеальною вихованістю та поведінкою ховається брехун.

— Давай на цьому закінчимо, — додаю на видиху.

Повисаю у подруги на лікті, й одразу ховаємося за воротами. Він не увійде, а навіть якщо спробує, я більше розмовляти з ним не буду. Сьогодні був насичений день, обід — просто жахливий, а вечір я маю запам'ятати на все життя. Веселитися і забути про все.

— Добре, що ми ще вчора залишили спортивну форму в роздягальні, сьогодні після водних процедур зможемо переодягнутися та спокійно піти на вечірку. До речі, а де вона буде? — Катька одразу переводить тему.

— Не знаю, староста казав, після поливань дізнаємося, — знизую плечима.

Знову дивуюсь, чому немає ніякого болю в грудях. Невже я помилялася і Даня мені не подобався?

Копирсатися у собі часу немає, ми швидко переодягаємося і виходимо до басейну.

Тільки ступаємо ногою на плитку, як понеслося. Вода не холодна, від несподіванки я верещу і біжу вперед, залишивши Катьку. Підхоплюю відро, яке валяється поруч, і просто з басейну набираю воду.

Щедро обливаю того, хто стоїть поруч — такого ж наскрізь промоклого хлопця.

Змахую з обличчя мокрі пасма волосся і впізнаю в ньому Алекса.

Чорт! Тільки не це!