Прокинувшись в темній кімнаті на мягкому ліжку дівчина не зрозуміла де знаходиться, перше що прийшло в голову Нелі це те,що вона померла і нарешті може відпочити,ущипнувши себе вона переконалась,що не померла.
Огладаючись вона встала з ліжка і попрямувала до дверей відкривши їх вона побачила ванну кімнату в таких же сірих тонах,як і сама кімната. Вирішивши помитися дівчина роздягнулась і зайшла в душову кабінку, включивши воду дівчина просто постаралась розслабитись не думаючи ні про,що погане. Але це в неї не получилось, в її голову приходили спогади, думки про те,що ніхто навіть не замітив,що дівчина зникла. Не бажані сльози потекли по щокам дівчині так як і вода по тілу. Вона не могла викинути із голову маму і її вчинки і почати нове життя без її участі. Сівши в душовій кабінці дівчина скрутившись закрила очі плакала поки на її тіло потрапляла тепла струя води.
Врешті зібравшись дівчина піднялась і вийшовши з душа закутавшись в рушник вийшла з ванної кімнати і побачила на застеленому ліжку чорну сукню,кеди та комплект білизни. Одягнувшись в цей наряд Нелі вийшла з кімнати на пошуки демона,який її викрав і приніс сюди подалі від мами.
Десь 10 хвилин дівчина ходила по довгим коридорам будинку поки перед нею не з’явився Самаель дівчина з переляку чуть не закричала,але стрималась
— Ти мене шукаєш?-з ухмилкою спитав хлопець прокручуючи в руці пасма кучерявого волосся Нелі.
— Так, а де ми зараз?- спитала дівчина відступивши крок назад від хлопця,висвободивши прядку волосся
— Ти не повіриш звісно,але ми в аду.
— Де? В аду? Я померла?-з ужасом на обличчі спитала Нелі.
— Ти не померла,ти жива і здорова. Я ж демон і живу в аду і привів тебе сюди.- сказав демон після чого розвернувшись по крокував вперед.
— Ти куди?-спитала дівчина
— Якщо не будеш стояти,а підеш зі мною то побачиш
Не сказавши ні слова дівчина пішла за хлопец і врешті зупинившись біля одної із дверей демон відкрив її і дівчина побачила гарну залу в світлих тонах,посеред якої був великий стіл з різними стравами.
— Ходи, тобі потрібно поїсти.-сказав Самаель на ушко Нелі після чого взявши за талію підштовхнув до того,щоб вона пішла. Допомігши як справжній джентельмен Нелі сісти хлопець обійшов стіл і сівши за протилежний бік упевнено сказав звертаючись до дівчини:
— Поїш, не соромся я нічого тобі поганого не зроблю. Можливо ти хочеш чаю?
— Так хочу.
#9053 в Любовні романи
#2171 в Короткий любовний роман
#386 в Не художня література
Відредаговано: 21.07.2022