Глава 3

— Неонелі давай ти не будеш зі мною сперечати я і просто виконаєш те,що я сказав. Я не питав хочеш ти іти зі мною чи ні,ти підеш зі мною або добровільно,або я тебе перекину через плече і сам віднесу.-сказав хлопець упевненим голосом дивлячись в великі карі очі дівчини. 
— Чому ти прийшов саме до мене? І взагалі чому я маю слухатись тебе? Ти мені ніхто і я тебе не просила забрати мене.

— Я прийшов саме до тебе тому,що я твій демон охоронець а не когось іншого, а забрати я тебе повинен тому,що я повинен дати тобі хороше життя і зробити тебе щасливою, як за винагороду за всі твої страждання.-крича сказав Самаель. 

— Що ж ти за такий охоронець що навіть не міг захистити мене. Чи ти злякався?-з викликом спитала Нелі. 

— Кого боятися? Твоєї чокнутої мами,яка думає тільки про себе і про те,щоб її трахнули вночі? Якби я міг то я б убив твою маму ще при першому ударі який вона нанесла тобі.- очі Самаеля стали червоними в один момент, дівчина добряче його розізлила.

На очах Неонелі були замітні сльози,їй боляче було слухати все це. Вона не могла заспокоїтись в неї накопились дуже багато образи, страху що тебе в будь-який момент ударити, або просто прогнати із дому в будь-який час, не зважаючи на погоду і її самопочуття. Неонелі просто плакала згадуючи всі побої і знущання з боку мами. Самаель не хотів довести дівчину до сліз, побачивши її состоянія демон підійшов і міцно обійняв дівчину, одночасно гладячи і заспокоюючи хорошими і теплими словами. 

— Все буде добре. Я більше ніколи нікому не дозволю тобі зашкодити. Ти віриш мені?-спитав тихо хлопець

— Забери мене звідси і більше ніколи не приводи сюди будь ласка.-сказала дівчина після чого знепритомніла. Але Самаель швидко зреагував і піднявши її на руки перемістив до себе додому, де гарненько поклавши її на ліжко укутав в одіяло і подивившись на заплакане спляче обличчя пішов в свою кімнату. 

Зайшовши в кімнату хлопець налив в стакан води і підносячи його до рота відчув,що хтось ще є в кімнаті повернувшись він побачив демона.