Глава 32

Я ще деякий час сиділа так, в задумі, вдивляючись в чорне небо Демонів, а потім повільно зайшла в Хатинку. Здивовано відмітила, що вже і за вікном Хісторії опустилися сутінки, і хтось наполегливо стукає в двері Океанарії.

Скільки ж часу я була в цьому світі? Там дійсно він йде зовсім інакше.

Я відкрила двері Океанарії.

– Ну, слава богам, Маша, ти де знову була? Я вже знервував весь!

– Вибач, у новому світі була. А там час йде по-іншому.

– Зрозуміло. Що за світ? – Анхель пройшов всередину, поставив сумки зі всіма продуктами на стіл.

– Демонія. Світ Демонів.

– Що?! – вигукнув він. – Ти відкрила Світ Демонів? Це ж жахливо... – пошепки додав він.

– Я поки не побачила там нічого жахливого, крім страждань та відчуження їхнього світу від усіх.

– І так їм й треба...

– Не квапся з висновками. Що ти знаєш про них?

– Це страшні істоти, які здатні підпорядковувати свідомість, керувати тобою...

– Ти помиляєшся. Вони геть інші. Такими, як ти кажеш, їх роблять маги, а взагалі вони прекрасні цілителі душ.

– Ага, як же, вони спочатку їх забирають, знущаються, а потім лікують... – не на жарт почав злитися Анхель.

– Так, друже мій дорогий, давай краще ти заспокоїшся, і не будеш зводити наклепи на тих, кого ніколи не бачив та знаєш тільки з розповідей, – мій голос прозвучав жорстко й холодно. Хлопець опустив голову.

– Вибач. Не знав, що той світ став тобі дорогим...

– Не в цьому справа. Я не настільки добре його пізнала, щоб говорити про те, що він значить для мене. Але раз у нього відчинилися двері, я зобов'язана захищати його та його мешканців.

– Так, звичайно. Маш, ти не проти, якщо я в Льодянію пройду?

– Ні, тільки формальності спочатку дотримаємо.

– Без проблем.

Я знову внесла його дані в планшет, поставила позначку, і з задоволеною усмішкою хлопець зник в зимовому королівстві.

А я швидко розібрала продукти, розклавши їх по полицях, підхопила Чорниша і пішла спати. Все-таки безсонна ніч та емоційне перевантаження після зустрічі з Аластором мене остаточно виснажили.

Наступного ранку до мене завітали двоє закоханих гостей з Льодянії, які за минувшу ніч встигли з'ясувати стосунки й розповісти один одному про свої почуття і, судячи по блискучим від щастя очам, тільки словами й поцілунками у них справа не обмежилася. Вони покликали мене в Льодянію, щоб показати, як за одну ніч змінилося це королівство.

Я відкрила двері й завмерла з відкритим ротом. Сніг почав танути, подекуди показалася зелена трава, серед якої з-під землі почали пробиватися перші весняні квіти – підсніжники. Почулося спів птахів, які, немов стрепенулися після довгої сплячки і весело щебетали на гілках дерев. З дахів будинків звисали бурульки, бриніла крапель.

Природа прокидалася після тривалої вимушеної сплячки. Я не могла стримати сліз, по черзі обійняла Лисавету, Анхеля.

– Любі мої! Це диво, справжнє диво!

– Так, і все завдяки тобі, – прошепотіла Лисавета.

– Це не я... Це кохання. Кохання, яке є найбільшим дивом на світі. Почуття, здатне розтопити сніги. Я дуже хочу, щоб ви були щасливі!

– Так й буде, Маша, так і буде, – твердо сказав Анхель, притискаючи до себе кохану. – Я переїжджаю в Льодянію! Ми разом будемо управляти цим королівством. І якщо знайдуться бажаючі оселитися в цьому прекрасному краї – ласкаво просимо.

Ми ж почнемо будівництво міста. І продумаємо інфраструктуру, а також різноманітні види розваг під кожну пору року, і ми дуже розраховуємо на твою допомогу! Адже ти теж зі світу, де є чотири пори року!

– Звичайно! Я вам допоможу! Зроблю все, що можу та навіть більше! – моїй радості не було меж, і я не могла стримати щасливу посмішку.

– Дякую! – він рвучко мене обняв. – А зараз нам пора, на нас чекає багато справ!

І щаслива пара зникла за дверима. Мене переповнювало щастя та радість за них – нарешті цей світ знову буде прекрасним!

У всіх інших світах проблем не було. Демонія, хіба що. Але я поки що й сама не знала, як й чим я можу допомогти його мешканцям.

Наступні дні знову понеслися калейдоскопом. В Льодянії повним ходом наставала весна. За неповні три тижні сніг зійшов практично повністю. Ця подія засмутила деяких любителів зимового виду спорту з інших світів, але дізнавшись про те, що тут скоро будуть нові види розваг вони зраділи ще більше й пообіцяли повернутися.

Я проводила час за пошуком проектів, фотографій різних видів розваг. І за помахом легкої руки Лисавети в Льодянії відкрилися: зоопарк, парк атракціонів, дельфінарій, аквапарк, траси для катання на велосипедах та роликах.

Останні дуже сподобалося всім, адже ролики, по суті, замінювали ковзани й були доступні протягом всього року. Вони стали найбільш затребуваним видом розваг. Містечко, що розташувалося біля моєї Хатинки, поступово розросталося. З'явилися нові будинки й крамнички. І вже навіть були перші охочі з Океанарії, Хісторії та Лаприконії, які захотіли перебратися в цей світ назовсім.