- Ні!!!! Іди Геть!!! Не чепай мене не кажи мені цього
- Марі? Все гаразд?
Тієї ночі Марі знову наснилося жахіття.
. - Кохана води?
- Ні.... Не .... Треба просто....
- Я завтра поїду мила, тиж знаєш... Я хочу ще трохи побути з тобою..
- Генріху не зараз ... ...
( Наступного дня)
- Пане канцлере хотіли мене бачити ?
- У які ігри ви граєте зі мною фрауляйн Кейт?
- Не зрозуміла.....
- У вас з'явилася певна мережа шпигунів чи не так?
- Яку мету ви переслідуєте?
- Хто вам таке розповів ваша хвора уява?
- Марі!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
- Ви не на своїй промові пане канцлере заспокоїтися.. Невже ви вважаєте що я настільки розумна що змогла таке провернути?
- Я вважаю що ви могли б стати канцлером.....
- Що вибочте не розчула ( переможно усміхається)
- І я б повірив у те, що ви на теке здатні....
- Здатна на що? Я ані на ваші промови, ані на лестощі не реагую.... А навіть якби я реагувала пам'ятайте що ваше життя залежить від мене та Амі !!!!! Якщо з нами щось станеться ви помрете..
-
- Як ви дізналися!!!!!?????
- Слуга ваш розповів... Дивно навіть нащо готові піти люди... За невелику послугу.
( З вулиці лунає серена)
. І розумову переривається
Марі разом із дітьми сидить вдома.... Раптом до кімнати заходить жінка приблизно одного віку з Марі ( роки 24) вона надзвичайно сильно поранена, це Кетрін вона падає на підлогу і втрачає свідомість, Марі розуміє що вона померає.
#473 в Історичний роман
#3328 в Детектив/Трилер
донька дектатора, складні стосунки з родиною, брехня таємниці
Відредаговано: 10.09.2025