Просто доповнення до книги моєї тітки

Глава 39.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Генріх одразу обіймає Марі...

    - Моя люба моя кохана..... Я так сумував.... 

            - Тато!!!! 

    - Моя мила ( бере Грейсі на руки)

     - Що у тебе з обличем, мій любий друже......

    - Кохана не не покойся зі мною вже все гаразд.... 

       - Ти що з Амандою посварився?  

      - Я не....

   - Я бачила як ви розмовляли.....

    - Ти мене ревнуєш? 

    - Дурень!!!! Я тебе не ревную судячи з твоїх подряпин, Амі зізнався тобі у коханні, а ти відмовив їй, і вона дала тобі ляпаса.

   - Звідки ти знаєш.

    - Амі давно у тебе закохана.... А зараз будь ласка вклади Грейсі та Отто спати,  вони так цього чекали. 

      Єва досі ридала десь у сусідній кімнаті, Марі взяла Еліс на руки, і віднесла їй до своїх дітей, які ще не спали.....   

  У Генріха було дуже довге чорне волосся і блакитні очі, Грейсі дуже подобалося коли тато брав її на руки... Вони з Отто нарешті заснули.

    Марі вкладає Еліс спати за дітьми наглядає служниця.

     Зараз Генріх лежить поруч із Марі у ліжку... 

   - Гкнріху?

     - Так кохана.... 

     -  Чому ти так пильно на мене дивишся?

      - Я б ніколи не пробачив собі якби ти загнила сьогодні.   

    - Якби я навіть і загинула... То 

   ( Генріх цілує її)

   - Кохана ніколи так не кажи ..

       - Марі люба скажи мені правду ти кохаєш мене ?

   -  Генріху , я.....

   - Хоча знаєш мені це не важливо я завжди буду поруч з тобою та нашими дітьми.... ( Цілує її руку)

      

     9:30 ранку...

      Генріх нишком виходить з кімнати Марі ( Як вони завжди це робили коли залишалися на ніч, у кімнатах одне одного) .

     - Фрауляйн Кейт!!!!!  Закричала одна із служниць

      - Що ви так кричите !!! Дуже зла Марі вийшла з кімнати, але вона потайки сподівалася що канцлер все таки помер .

     - Канцлер.... Він ... Прийшов до тями, і кличе вас до себе.

   У цю хвилину Марі була спустошена.

          ( Кімната у якій він лежить)

       - Хотіли поговорити?

       - Так.

        - Ви все чули?

         - Про Єву та її мізки О так.

      -  Слухайте фрауляйн Кейт, я знаю що ви хотіли щоб я помер... Я "вкрав у вас сестру" але якщо ми програємо війну, ви " вкрадите", у мене Еліс вихваїте її як рідну дочку, згідно домовилиності, можливо колись, вона назве вас мама, а генерала Генріха , тато...  Я змирився з цим , тож у вас ще буде можливість мені помститися...

     - Не хвилюйтеся Генріха вона швидше за все ніколи не назве тато... Він скоріш за все не виживе на війні....

   - .....  Ви якось надто спокійно говорите про можливу смерть нареченого.. ви кажете про нього як про .....

    - Як про шматок м'яса?

    - Я цього не казв .

   - Але подумали.... Пане канцлере звісно у вас дуже цікава логіка.... Ви втягнули нашу країну у це пекло!!!! Ви змушуєте нас проходити через це жахітя!!!! , але безсердечний монстер тут я, а не ви!!!!

       - А до вашого відома я просто реаліст.

     Марі іде.

'

 

 

    

     

 

   

  

     




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше