Він лежить на ліжку і не приходить до тями.
Десь поруч голосить Єва, але мені байдуже до її так званих страждань.
Марі приходить до кімнати канцлера, сідає поруч із ліжком
Марі сідає поруч із ним.
- Знаєте пане канцлере, Колись коли я тільки приїхала до будинку мені було лише 6 років, а Єві 10 років вона була .... Тоді ми пообіцяли одна одній що жодин хлопчик, або чоловік, ніколи не стане між нами , ми ще хотіли вийти заміж в один і той самий день, яке безглуздя правда?
( Зло сміється)
- Коли Амі, або інші сестри відбирали в мене іграшки, для того щоб посміятися, Єва завжди захишала мене.
- А потім з'явилися ви... І вона одразу забула про мене я як ви знаєте дуже любила фантазувати, і тоді я думала, хоча мені вже було 16 років , що закоханість перетворює мозок на жиле , і потім він витікає через вуха, але після того як я не вдало кілька разів намагалася "врятувати"Єву
Від вас я зрозуміла що закоханість не перетворює мозок на жиле, у Єви вона взагалі його забрала, так буває не у всіх, але Єва це інше.... Тоді я вирішила що Єва для мене мертва, але коли народилося
це дитя ( Еліс).
- Довелося мені знову згладити про жінку про яку я коли нам було 6 , та 10 років казала
- Я хочу бути на неї схожою .
- Яка ж я була дурепа .... Мені навіть соромно за себе, я повернула Єву у своє життя бо полюбила.... Полюбила її маленьке дитя, вона навіть називала мене мама..... Не смійте ніколи більше називати мене егоїсткою і безсердечною.... Що ви взагалі знаєте про це
( До кімнати заходить Герда)
- Пані Марі пан Генріх приїхав до вас.
#474 в Історичний роман
#3331 в Детектив/Трилер
донька дектатора, складні стосунки з родиною, брехня таємниці
Відредаговано: 10.09.2025