- Я Марі Кетрін Кейт ніколи не любила свого дня народження, по-перше тому що була змушена ділити навіть цей особливий день, зі своєю сестрою, тому що ми
ми близнючки.
- По-друге, тому що я скільки себе пам'ятаю, хотіла провести цей день на самоті, я взагалі любилю лишатися сама , я не з тих хто любить людей .
Але на превеликий жаль сама я не була навіть коли ще була у матері під серцем, навіть тоді нас було двоє, деякі люди бояться самотності, а я лише про неї і мрію, ( звісно якщо не враховувати моїх дітей та племінників Еліс наприклад)
- Знову Єва прийде, і буде вдавати з себе щасливу дружину, та матір - це при тому що її дочка Еліс свого часу мене мамою називала, доки Єва нарешті не схотіла звернути на неї увагу, тоді вона почала знов називати мене тіточко Марі це мило я б навіть сказала чарівно, я не хочу бодай день, прикидатися, я хочу лишитися сама на весь день на весь день на самоті одна..... Ох вже ці мрії.
- Ви знову сумна фрауляйн Кейт, як і щороку на свій день народження..... Минулого року ви теж були такі, скажіть мені фрауляйн Кейт, що зробили б вас щасливою?
- Якщо б ви сюди не прийшли сьогодні пане канцлере.
- Коли ми з вашим дядьком були на війні він не загадував вашу , тітку Джейн, але казав що у вашої матері було дуже гарне волосся.
- На що ви натякаєте?
- Я певен ви самі розумієте на що.
- О так, я чудово розумію, але це вже немає ніякого значення.... Бо він помер....
- Фрауляйн Кейт, я знаю ви ненавидите мене за те, що він загинув, але .... Він помер за країну.
- Ви що гадаєте в мене немає душі?
- Пане канцлере, як тільки політик приходить до влади в нього вже немає душі...... Він віддає її за владу, він може любити своїх дітей, але душі в нього вже ніколи не буде.... Хороші люди не отримаються у політиці довго їх просто зжеруть...... В пана 2253, теж є дочка він її теж дуже любить, але невже він хороша людина? У нас війна з його країною вже другий рік поспіль.
- Фрауляйн Кейт я ніколи не думав що запитаю таке у людини особливо за таких обставин, але моя смерть зробила б вас щасливою?
- Так , вона зробила б мене найщасливішую жінкою, у світі, але тільки на один день......
- Всього на один день? . - Так, бо Еліс почала б питати мене де її батьки , і тоді я б почала відчувати дещо жахдиве не через вашу смерть пане канцлере, ні , а через те що я думала б що коли вона дізнається про те, що ми коїли вона зненавидить мене, як і мої діти, вона зненавидить і вас, але вам у цьому випадку буде вже байдуже, ви вже мертві, а мені ні.
-
#162 в Історичний роман
#798 в Детектив/Трилер
донька дектатора, складні стосунки з родиною, брехня таємниці
Відредаговано: 20.11.2024