Марі стоїть біля могили свого дядька Отто.
- Любий дядько Отто не передати словами як я за тобою сумую, ніколи не вимовлю це....... Той кого ти називав найкращим ти називав найкращим другом покинув тебе ...... І мені начхати на твою думку я помщуся йому, бо він забрав в мене майже всіх кого я любила, і кого кохала...... Ти не зрозумієш цього, але мені начхати .
Раптом якась жінка направляє на Марі револьвер.
- Оу, знову хочеш мене вбити? Кого ти втратила на кого працюєш?
Я знаю про вас все що повинна знати, ви колись народили близнят, але один з них не вижив , тому ви всеновили Отто щоб вам не було боляче.
- Замовкніть!!!! Звідки ви знаєте мене хто ви така що вам від мене треба.
Я дочка вашого дядька Отто Кейта
- Ви мені брешете!!!! Ви ні як не могли бути його дочкою мій дядько ніколи не мав дітей.
- Мене звати Агата Кейт.
- Де докази? Я вам не повірю доки їх не побачу, і якщо хочете вбити когось..... Ідіть і вбийте канцлера це він винен у його смерті......
Трохи смішно що ви його згадали, мені здається чи у нас є спільний ворог?
- Якщо неьдовидите що ви дійсно дочка Отто , а не наймана вбивця, то я вас не вб'ю.
-
#162 в Історичний роман
#798 в Детектив/Трилер
донька дектатора, складні стосунки з родиною, брехня таємниці
Відредаговано: 20.11.2024