Запис 9.

  - Перед тіткою Мері стояла Софія, ну або майже Софія.

         -  Запам'ятай Брбарі, тепер ти поїдиш до Америки, ти завжди хотіла дитину тому.... Тепер це твоя маленька плиміниця.

   - Вона чекає на тебе в Америці, ти маєш стати моїми очима у Америці.

       - Софія, мала виконати завдання, але вирішила помститися за сестру, запам'ятай я не хочу проблем із Амеркую.

  - На кого я тепер працюю на Німеччину, чи на Америку?

  - Софія!! Ти працюєш на мене я дарую тобі можливість стати опікуном цієї маленької дитини, яка житиме з тобою  у Америці і називатиме тебе тіткою.

    - Ще одне запитання що трапиться зі справжнюю Софі?

   - Те саме що із іншими.....

   (Марі віддає Свій сумку але перед цим забирає звідси якийсь лист . )

Тепер іди зателефонуй або напиши листа як приїдиш .

     ( Мері іде на горище до справжньої Софі)

  - Вибач що роблю це Люба .

    ( Марі плаче вже північ поряд нікого немає тому вона може собі це дозволити собі)

     - Вибач Софі...... Благаю вибач мені..   

   ( Мері падає на коліна)

Якби їй хтось побачив могли б подумати що вона божевільна .

    ( Мері іде  до Генріха)

   -  Мері господи!!!! Що сталося?

   - Кохання моє що трапилося?

   - Її більше немає....

   ( Плаче)

  - Мері коханна я приїхав на три дні щоб побачити тебе.

   ( Мері раптом обіймає його)

    - Все добре коханна все добре.

    - Грейсі та Отто прийдуть завтра.

     - Що сталося чому ти плачеш любов моя?

    ( Мері цілує його у губи)

   ( Наступного ранку)

   - Мері це були найкраще що столося зі мною.

     - Нічого між нами не було Генріху.

     - А як ти пояснеш минулі 12 годин які були.

   - Все що трапилося минулого вечора, має залишитися виключно між нами .