Брехня номер 4.

    Знову 1942 рік.      

     - Мері тиж мені обіцяла чи не так?

     - Ні не так твої дружина та син вже поїхали тож чому ти досі в Німеччині? 

  - Мері я вже завтра поїду досить за мене хвилюватися наче я якесь налякане хлопья!!!

    - Германе!!! Якщо він захоче тебе вбити, він тебе не відпустить!!!

   - Ти справді думаєш наче я не знаю про це!!!!!

     - Якщо знаєш то  сьогодні у вечері до Берліна приїде потяг ти мусиш поїхати!!!

   - Я не мушу іди геть звідси!!!!!!

        - Що??

     - Що чула!!! Іди геть не варто лізти туди куди тебе не просять!!!

     - Це моя робота Германе мені за неї платять.

        - Може і так, але благаю іди звідси, і я нібито вже казав тобі щоб ти мені не допомогла!!!

    - Він .....

    - Він не чипатимме мене Германе.

    - Звідки знаєш ? Краще іди звідси, я більше не хочу тебе тут бачити.

 - Германе, не думала що колись це скажу але я люблю тебе, брате.

    - Іди Геть, ти не вмієш любити!!!!

   - ......

   - Як би ти дійсно любила мене ти б пішла і не поверталася ніколи....

  ( Три дні по тому.)

   - Мері я не розумію тебе, навіщо ти сполюєщ листаи Генріха з фронту, якщо ти дійсно кохаєш його?

     - Заткнися Єво!!!

        - Лехше я все таки твоя старша сестра, хоча ти і не вмієш любити когось окрім дітей всього світу!!!

     - Ви що всі змовилися!!

   - З ким я мала змовитися?

    - Я .... Іди геть.....

    - О господи!!

    - .... 

   - Мері у тебе іде кров із носа, тобі погано?

     - ( Мері раптом втрачає свідомість.)

       До тями тітка Мері прийшла вже у присутності лікаря і мого батька.

    - Фрауляйн Кейт, з вами все гаразд?

    - Так все чудово!!!

    - Тихіше Мері лижи, тобі лист прийшов від когось...

       - Добре, мені вже час сподіваюся, завтра побачити вас здоров'ю якщо стан не покращиться, надам вам відпустку до понеділка.

   Лист був від брата Мері Германа який вдало втік з Німеччини.