Почнемо з того як вони приїхали до тітки Джейн.
- Амі моя люба племінниця, промовила ця стара відьма.
- Оу, твоя сестра теж приїхала ( переводит погляд на Мері)
- Лежіть фрау Джейн , скомандував лікар, не хотілося б щоб ви померли до оголошення заповіту.
- О ні!!! Невже вона помрела заплакала Амі, так наче вона не позбувалася їх на весь цей час.
- Фрауляйн Кейт, у вашої тітки рак, вона простягне максимум тиждень.
- Скоро побачу свою сестру Марту!!!
- О господи Мері!!!! Незграбне дівчисько, пролила на мою нічну сорочку воду!!!!!
- Тут зовсім трохи ледь стримаючись сказав лікар, зараз я пренесу вам зміну сорочку.
- А я перенесу води, підхопила Амі.
( Мері та її тітка Джейн на одиниці.)
- Ти не уявляєш собі як довго я на це чекала відьмо!! Але нащо ж нам чікати ще тиждень, промовила Мері ледве стримаючись, вона на одну хвилину накрила тітку подушкою.
- Фрауляйн Кейт з вами все добре?
- Так пане, лікарю з тіточкую все добре не хвилюйтеся.
- Добре фрауляйн Кейт.
( Наступного дня).
- Бідолашна тіточка Джейн ридала Амі, наступного ранку.
- Так мила сестричко, казала Мері, хто б міг подумати померти вночі від серцевого нападу.
Лікар теж був засмучений з цього приводу, бо хоча він зазвичай брав зі своїх процентів, дуже багато, тітку Джейн, та мою бабусю по батьківській лінії Клару він завжди лікував безкоштовно, Але моя бабуся померла від раку молочної залози, а одна з тітотк тітки Мері хоча була теж хвора на рак, померла від серцевого нападу уночі, як вже було сказано вище.
Щойно тітка Джейн померла Мері знайшла заповіт свого дядька Отто, де він заповів їм з Амі, все їхнє з тіткою Джейн майно ( але їй звичайно найбільшу частку, вона ж була його улюбленою племінницею)
Мері підняла дошку, виявилося що весь спадок стара відьма ховала від неї там , і звичайно ж не збиралася ділитися ним з Мері, Тіточка Мері забрала всі гроші, взяла машину своїї тітки, і поїхала до дому мого дідуся Фрідріха, де нишком вкрала написані нею оповідання, і побіцяла своїй сестрі та моїй матері Єві , що буде писати їй та її сестрам, потім вона поїхала до Берліна, де зупинилася, у знайомої своїї тітки , на ім'я Гізела, в якої якраз був син Генріх.
#472 в Історичний роман
#3334 в Детектив/Трилер
донька дектатора, складні стосунки з родиною, брехня таємниці
Відредаговано: 10.09.2025