Глава 51

Прийшовши додому дівчина прийнявши душ одягнула піжаму і вирішивши почитати взяла з бібліотеки книгу й сівши  почала її читати. В книзі розповідалось про легендарних демонів, вампірів, сукубів, оборотнів й інших. Елеонора листала книгу з надією дізнатись, щось про Мейсінеля.

Але прочитавшу більшу частину книги дівчина засмутилась коли не дізналась нічого про хлопця, в розділі «демони» не було нічого про королів пекла. В голові дівчини крутились різні думки і перше запитання, яке з’явилось це «Чому в книзі немає нічого про королів? Логічно ж, що в книгах повинно розповідатись про демонів, які керують пеклом. Щось тут не чисто» 

В цей момент в голові Елеонори з’явився хитрий план. Дівчина спланувала, що в ніч червоного місяцю вона розпитає демонів про королів точніше про Мейсінеля. Це буде виглядати, як звичайне знайомство, але в цей момент Елеонора буде дізнаватись потрібну їй інформацію. 

І все б нічого і план хороший, але плани дівчини накрились тому, що прийшовши на місце зустрічі, в прекрасний освітлений ліхтарями ліс дівчина звернула увагу на те, що кожен підходить до арки з коробкою і наощуп витягає значок, який символізує до якої групи демон відправиться. 
 

Всього груп було п‘ять кожен король пекла створив свою групу з своїм знаком. І підходячи демон витягав значок і автоматично ставав учасником певної команди. Настала черга Елеонори і підійшовши до чорної коробки дівчина витягнула з неї чорний значок з вирізьбленою пентаграмою в середині,якої лев. 

Цей значок відніс Елеонору до команди Мейсінеля, дівчина наощуп витягнула значок групи Мейсона і повернувшись в сторону батька дівчина побачила незадоволене, зле обличчя Сатани, який щось сказав Мейсону коли на обличчі хлопця була хитра усмішка. 
 

Дівчина з щирою, невиною усмішкою подивилась на батька в знак того, щоб він не переживав за неї, батько підійшов до доньки і обійнявши пошептав: «Зіронька моя будь обережна з Мейсінелем» 

Почувши це дівчина навіть не розуміла до чого це, але вирішивши не задавати багато запитань поцілувала Сатану сказавши наостанок, що все буде добре, щоб заспокоїти батька.