Артикул 5.

- Лорд Сеттер – людина дуже небезпечна і не менш упливова. Він, мабуть, чи не єдиний, хто має хоча б якийсь уплив на Айтвена. Не знаю, що той йому сказав, але твій чи то друг, чи то хлопець після розмови з ним трохи остудився.

- Зрозуміло. У всіх свої секрети та скелети у шафі, – важко зітхнула, намагаючись привести думки в порядок.

Нова інформація спонукала до чергових роздумів, а ті, своєю чергою, цілком імовірно можуть призвести до необдуманих дій, а разом з тим і неприємних наслідків. Мій внутрішній голос розділився на два полюси: один вимагав не займатися дурнею й не наражати себе на небезпеку, а другий так і манив у всьому розібратись, дійти до істини, що ховалась у таємничій смерті Лейли. Адже знайшовши її вбивцю, я допоможу викрити зрадника, через якого змушена зараз терпіти трьох наглядачів, що, впевнена, не дадуть мені спокійно жити. Та й сама нарешті відчую майже повну безпеку, залишаться тільки питання мого подальшого майбутнього та моєї сім’ї.

- То які у вас із племінником імператора стосунки? – проникливо поцікавилась Нерея.

- Ніякі, – сказала як відрізала, - ми просто друзі.

Більше морити себе балачками не стала. Пояснивши подругам, що безмежно втомлена, відправилась до ліжка, хоча заснути змогла не відразу. Ще довго мене мучили роздуми на тему того, що сталось у палаці. Чому саме після зустрічі з родиною Айтвена чаклунка так кардинально змінила своє до нього ставлення? І чи є між цією зустріччю та вбивством дівчини якийсь зв’язок? Моє шосте чуття підказувало, що є, але я не звикла сліпо вірити у будь-що без наявності доказів. От і займуся їх пошуками, але то буде завтра.

Втім «завтра» мало на мене зовсім інші плани. Зі самого ранку Котомас Нересович повідомив мені, що цього дня познайомить зі спеціальним учителем, який допоможе освоїти власне мій унікальний дар. Однак, зустріч із ним планувалась на позалекційний час, тобто по обіді. А вже потім під уважним наглядом нового наставника ректор обіцяв відвести до принцеси Сейнашу, що досі не прийшла до тями. Зізнатись, я не розраховувала на свідків, адже чудово пам’ятала про наслідки попереднього лікувального процесу. Тому весь день почувалася знервованою, намагалась придумати, як уникнути компанії ректора й інших цілителів, та до зустрічі з майбутнім наставником так нічого і не придумала.

Обід, як і думала, провела в компанії своїх новонаречених захисників. Сусідки, що розраховували провести цей час зі мною, сильно здивувалися, навіть перечити хлопцям надумали, але, зустрівши рішучий і невдоволений погляд Айтвена, вирішили притримати язички за зубами та смиренно мене відпустили. До слова, про вчорашні дивацтва цього хлопця я не забула, ба навіть більше, збиралась поговорити про це з Колліном, бо свого псевдокоханця я відверто боялась. Що як наступного разу під гарячу руку попаду саме я? А поблизу може й нікого не виявитись. Бр-р, не хочеться навіть уявляти, що в такому разі станеться.

Друзі, між іншим, були чудово обізнані в усіх деталях мого денного плану подій. За моєї відсутності вони встигли скласти своєрідний «графік чергувань», вирішивши, що ходити стадом просторами академії – занадто ризиковано та й це привертає багато уваги. А тому домовились наглядати за мною по окремості, що знову повернуло мене до думки про усамітнення з Айтвеном… І, вкотре, бр-р!

- Сьогодні до палацу тебе супроводжуватимемо ми всі, проте в межах академії для цього немає потреби. Винятками є лиш окремі ситуації, які ми про себе зватимемо «волею випадку», та прийоми їжі: на сніданок, обід і вечерю збиратимемось усі разом за цим столом, і це не обговорюється! Завтра Арес дістане нам артефакти плексусу, для їх активації зустрінемось у тренувальній залі бойового факультету. Коллін проведе тебе туди: завтра саме його «зміна», – Айтвен закінчив свій сухий звіт і поглянув на мене в очікуванні запитань. Довго чекати я його не змусила.

- Що таке ці артефакти плексусу?

- Мовою богів «плексус» означає «сплетення», – відповів замість принца Коллін. - Неймовірно рідкісні артефакти, таких у світі не більше десяти, та шість із них знаходяться в замку. Ми прив'яжемо твою ауру до своєї та таким чином зможемо в будь-який момент і будь-де прослідкувати твоє місцеперебування, аби при потребі захистити. Окрім цього, ми матимемо змогу коштом своєї енергії відновлювати твій магічний баланс чи навпаки; спілкуватимемось подумки...

- Так, стоп! – вигукнула я шоковано. - Це означає: ніяких таємниць, ніякого особистого життя та нехтування моєю зоною комфорту! Я на таке не підписувалась.

- Поки що, ні. Проте завтра ми це змінимо, – нахабно заявив Айтвен.

- Я не хочу. І мови про це бути не може! – попри те, що таким чином хлопці намагались діяти в моїх же інтересах, я починала не на жарт злитись, бо всі мої плани на найближче майбутню конкретно зараз стояли за крок від неминучого провалу.

- Ми всього лише хочемо тебе захистити, – спробував втихомирити мій гнів Арес.

- Я вас про це не просила.

- Хочеш сказати, тобі байдуже, що десь у цих стінах мешкає твій можливий майбутній убивця? – недобре зіщулився Коллін.

- Якщо так подумати, всі мої проблеми – через магію. Я її не хотіла, після появи цього дару, в моєму житті почалась одна суцільна смуга невдач, тому я б навіть зраділа, якби хтось позбавив мене цієї небажаної та проблемної ноші, – випалила в серцях, на що Айтвен відреагував досить таки бурхливо.

Його кулак гучно проїхався по столу, через що задзвенів посуд. Очі випромінювали гнів: не той, що був учора, проте від цього робилося не менш моторошно.

- Все вже вирішено. Зараз у тебе тільки два шляхи: підкоритись і трохи потерпіти або відразу позбавити себе життя, бо в руки вестеронцям тебе ніхто не віддасть, а на ритуал вилучення магії імператор не погодиться. Чорна магія суворо заборонена, її використання імператорською родиною – символ зради всемогутнього Єрея. Думаю, ти чудово усвідомлюєш, які страшні наслідки це за собою поведе. Тому не будь зараз такою наївною, час уже дорослішати. Зрозумій, життя твоє не завжди буде світлим і безтурботним, чорних смуг у ньому буде набагато більше, ніж білих. Ти можеш звикнути до цього та безперервно себе жаліти або спробувати боротись.