5.2. Ментальна жуйка: Що таке румінація і чому вона така руйнівна

Коли ми говоримо про «пиляння тирси», в психології для цього процесу є спеціальний термін — румінація. Це слово походить від латинського ruminare, що означає «пережовувати жуйку». І це ідеальна метафора для того, що відбувається в нашій голові.

Уявіть, що ви поклали в рот жуйку. Ви жуєте її, смак є. Ви продовжуєте жувати, смак поступово зникає, але ви продовжуєте механічно рухати щелепами. Ви можете жувати її годину, дві, три... але ви її не ковтаєте. Вона не живить вас, не приносить користі. Вона просто займає ваш рот і ваші думки.

Румінація — це і є така ментальна жуйка.

Ви берете одну й ту саму думку про минуле — допущену помилку, завдану вам образу, ганебну ситуацію — і починаєте її нескінченно «пережовувати».

• «Треба було сказати по-іншому...»
• «Як він міг так зі мною вчинити?..»
• «Чому я був таким дурним?..»
• «Якби я тільки тоді зробив інакше...»

Ви ганяєте ці думки по колу, знову і знову. Але ви їх не «ковтаєте» — тобто не доходите до якогось висновку, не виймаєте урок і, найголовніше, не відпускаєте.

Пастка продуктивності

Найпідступніше в румінації те, що вона маскується під корисну діяльність. Нам здається, що ми не просто страждаємо, а займаємося чимось важливим. Ми говоримо собі:

• «Я намагаюся розібратися в собі».
• «Я аналізую свої помилки, щоб не повторити їх».
• «Я повинен зрозуміти, чому це сталося».

Але є фундаментальна різниця між здоровою рефлексією і руйнівною румінацією.

• Рефлексія — це конструктивний процес. Він спрямований на пошук рішення або уроку. Він ставить запитання: «Що я можу зробити по-іншому в майбутньому?». Він скінченний. Ви подумали, зробили висновок, відпустили.
• Румінація — це деструктивний цикл. Вона зациклена на самій проблемі та негативних емоціях. Вона ставить запитання, на які немає відповіді: «Чому я такий?», «Чому це сталося зі мною?». Вона нескінченна.

Чому це так руйнівно?

1. Посилює негативні емоції. Кожне «пережовування» болісної думки — це як знову посипати сіль на рану. Сором, провина, гнів не вщухають, а розпалюються з новою силою.
2. Паралізує дію. Поки ваш мозок зайнятий нескінченним аналізом минулого, у нього не залишається ресурсів для вирішення проблем у сьогоденні. Ви не готуєтеся до нового інтерв'ю, тому що «жуєте» старе. Ви не будуєте нові стосунки, тому що «пережовуєте» образи з попередніх.
3. Спотворює реальність. Постійно фокусуючись на одній помилці, ви починаєте бачити все своє життя через її призму. Одна невдача перетворюється на доказ вашої тотальної нікчемності. Ви втрачаєте об'єктивність.

Румінація — це не «глибокий аналіз». Це шкідлива ментальна звичка, залежність від самокопання. І, як від будь-якої шкідливої звички, від неї можна і потрібно позбутися. Для цього нам знадобляться інструменти, які допоможуть не просто перестати жувати, а виплюнути цю жуйку раз і назавжди.