4.2. Хом'як у колесі чи майстер у майстерні? Два типи «зайнятості»

Щоб зрозуміти, чому одна діяльність виснажує нас і посилює тривогу, а інша — лікує і наповнює силою, давайте уявимо собі дві абсолютно різні картини.

Картина перша: Хом'як у колесі

Уявіть собі маленького хом'ячка в клітці. Він біжить. Він дуже-дуже зайнятий. Його лапки швидко перебирають прути колеса, колесо обертається, створюючи шум та ілюзію руху. Хом'як весь у поту, він важко дихає, він докладає масу зусиль. Але куди він прибіжить наприкінці дня? Нікуди. Він залишиться в тій самій точці своєї клітки.

Це ідеальна метафора реактивної зайнятості.

У цьому стані ви не керуєте своєю діяльністю. Вами керують зовнішні стимули.

• Дзінь! — прийшло сповіщення, ви кидаєте все і тягнетеся до телефону.
• «Колеги, термінове питання!» — прилітає в чат, і ви тут же перемикаєтеся на чужу проблему.
• Новий лист — ви перериваєте свою думку, щоб відкрити пошту.

Ви постійно реагуєте. Ваша увага фрагментована, вона кидається від одного завдання до іншого, як кулька в пінбол-автоматі. Ця діяльність поверхнева. Ви не занурюєтеся ні в що по-справжньому глибоко. І найголовніше — вона виснажує. Наприкінці такого дня ви почуваєтеся абсолютно виснаженим, як той самий хом'як, але при цьому у вас немає почуття задоволення від виконаної роботи. Ви були дуже зайняті, але нічого важливого, здається, так і не зробили.

Картина друга: Майстер у майстерні

А тепер уявіть собі іншу сцену. Майстерня. Тихо пахне деревом і лаком. Майстер — припустимо, годинникар або гончар — схилився над своєю роботою. Весь світ для нього звузився до однієї точки: циферблата годинника або шматка глини на гончарному крузі.

Він не реагує. Він творить. Він сам вибрав своє завдання, він повністю в нього занурений. Його рухи точні й спокійні. Він не відволікається на шум за вікном. Він перебуває в діалозі з матеріалом. Час для нього летить непомітно.

Це метафора проактивної зайнятості.

У цьому стані ви — господар своєї уваги.

• Ви самі вибираєте важливе завдання.
• Ви свідомо відсікаєте всі фактори, що відволікають.
• Ви глибоко занурюєтеся в процес, віддаючи йому всього себе.

Ця діяльність цілісна й осмислена. І, що найдивовижніше, вона не забирає, а додає енергію. Наприкінці такого робочого сеансу майстер може відчувати фізичну втому, але ментально він відчуває приплив сил, задоволення і глибокий спокій. Він не просто вбив час, він створив щось цінне. Він не просто біг, він просунувся вперед.

Тепер подивіться на свій звичайний день. В який час ви — хом'як у колесі, що метушливо реагує на зовнішні подразники? А чи є у вашому житті моменти, коли ви — майстер у майстерні, повністю занурений в осмислену справу?

Секрет позбавлення від тривоги криється не в тому, щоб змусити хом'яка бігти ще швидше. Секрет у тому, щоб навчитися зупиняти це безглузде колесо і частіше заходити у свою внутрішню майстерню.