4.

Добігаю до перевернутої автівки й розумію, що на місці порожньо. Нікого немає, тільки таксист уважно спостерігає за мною.

В кишені починає вібрувати гаджет. Дістаю, і відкриваю нове повідомлення.

“Що і треба було доказати!”

Ні відправника, ні номера — нічого.

“Тепер гуляйте, у вас не так багато часу” — і смайлик з великим язиком.

Про що він пише я не можу второпати. Повертаюся до друга, і насолоджуюся прогулянкою і поки не потрапляємо додому навіть не згадую про все це неподобство.

— Давно ми так спинки не розминали! — криво дивлюся на ноут. Він знову у вітальні, хоч я добре пам’ятаю, що з кімнати його не переносив.

— Так! — зітхає. — Але покоївки ми так і не знайшли…

Не встигає доказати, як кришка ноутбука самостійно відкривається і на екрані знову задоволена мордочка.

— Я вас вітаю! Ви доказали мою теорію! Тож я вам підкажу, як використати ще один шанс! Ти, — показує на Павла, — перш за все перестань гнітити себе за смерть партнера. Так, на ту конференцію, мав їхати ти, але ж сама доля подарувала тобі запалення легень і змусила лежати в лікарні. І погодься, він був гнилою людиною Скільки раз тебе підставляв під удар? Не полічити. Тож, намотуй соплі на кулак і в атаку!

Переводить задоволений погляд на мене.

— А ти, — рже, — ти ще раз довів, що у вашому світі люди з великим серцем, нескінченною любов'ю до ближнього та совістю. Якби ти не побіг і не врятував ту жінку, твоя б дружина не зрадила і ви б дотепер жили разом. Але не факт вірності підтвердити не можу. Носив би роги, генерал-олень! Мій час спливає. Наостанок, — дивиться з-під лоба. — Тільки ти сам будуєш свою дорогу. Лінь та гордість під ноги! Взяв блокнот, який вже пилюкою припав, записався в фітнес-центр і працюй над собою! Ти ж чоловік! За два роки ганчіркою став.  За наполегливу працю всесвіт обов’язково подарує ще один шанс.

***

— Де ти там? — ми на групове заняття запізнюємося, а Павло все дві волосинки вкласти не може. А може вправо зачесати, а може вліво?! Бе-е. Бридко. Відколи в нашій групі з'явилась новенька, його ніби підмінили. Каже, закохався.

— Як я? — виходить в картатому костюмі. Навіть краватку начепив.

Без слів. Показую великий палець вгору.

Ми вже як пів року відвідуємо заняття. Після нашої пригоди, я довго думав і зрозумів, що гість з паралельного світу мав рацію. Я за два останні роки дійсно тільки тролив людей, за будь-які дрібниці. Лінувався займатися собою, а для здоров’я спорт — найголовніше.

А ще я найняв детективів, щоб знайти пояснення, тому, що сталося. І не знайшов. Вони вийшли на слід одного хакера. Той тільки сказав, що в цифровому світі свої закони, і зрозуміти їх іноді не можливо простим пересічним. Особливо в сімдесят років.

Вже за місяць відвідування тренувань ми відчули різницю. Знову авто купили, правда я хотів байк. Зараз палиці нам не потрібні. Живемо і пахнемо. На нас навіть красуні заглядають.

Вантажимо все в багажник. Я за кермо. Мій друг, як бізнесмен ззаду.

Приїжджаємо в комплекс завчасно і переодягаймося. Павло швиденько тікає втілювати свій план, по завоюванню серця леді, а я присідаю на лавку, і потягую прохолодний напій.

До зали входить симпатична краля, напевно моїх років, і усмішка сама з’являється на моєму обличчю.

Я багато думав над тим, щоб було, якби я використав той шанс і не побіг рятувати жінку і не міг знайти відповіді. А саме зараз я, здається зрозумів — я б ніколи так не вчинив, тому що не потрібно шкодувати за минулим, а дивитися тільки вперед. Навіть якщо залишилося недовго жити. 

І ще я впевнений, що мій другий шанс просто зараз крокує назустріч.