42. Думаю про тебе

На мій подив й відчутне до поколювання в пальчиках розчарування, у фоє замість Акаєва мене зустрічає Тамерлан зі своєю незмінною усмішкою на мільйон доларів. Добре, що Христя його ще жодного разу не бачила, інакше одразу стала б жертвою його харизми та ще однією зі списку завойованих.

— Діно, святі лелеки, яка ж ти чарівна! Увійшла – і наче сонце зійшло вдруге. Як тобі вдається так сяяти? Тільки дівчата при надії так можуть чи це кохання?

— Я своїх секретів не розкриваю. А то ще почнеш користуватися й підкориш пів країни. А де Самір?

— Саме через те, що у твого чоловіка виникли термінові та невідкладні справи – я сьогодні в повному твоєму розпорядженні, — Тамік дуже мило заливає, але в його розумних очах завмерла рішучість тримати мене подалі від усієї важливої ​​інформації, він нізащо не здасть мені секретів свого друга.

Адже це дивно, що у Саміра не знайшлося навіть кілька хвилин зателефонувати мені та попередити, що його не буде.

— Йому довелося виїхати на кілька днів. Гадаю, згодом він з тобою зв'яжеться. А поки я особисто покажу тобі вежу від підвалу й аж до даху. До речі, на даху тобі точно сподобається, там зона відпочинку для віпів. Нереальна краса коли дивишся зверху на місто. Також покажу твій кабінет і введу в курс справи. Жінкам ніколи зі мною нудно не буває, тож готуйся.

— Тобто якщо я просто зараз наберу свого чоловіка він мені не відповість? — Мене зачепило, що Самір мене ігнорує. Шлюбний контракт підписали і чао-какао, не кисни, милуйся видом з даху?

— Фіктивний чоловік, — виправляє мене Тамерлан у стилі витонченої іронії, наголошуючи на слові «фіктивний». — Думаю, у вас не ті стосунки, щоб він перед тобою звітував. Мила Діно, не раджу тобі його смикати й викочувати претензії, цим ти його тільки від себе відштовхнеш. Коли Самір вважатиме за потрібне – він сам тобі подзвонить і все пояснить. Його життя сповнене форс-мажорів, але він доволі філігранно вміє вибиратися зі складних ситуацій. Ця галузь бізнесу не для слабаків.

Слухаю його та роблю висновки. Нізащо не повірю, що проблема Саміра пов'язана саме з бізнесом. Я вже навчена гірким досвідом, моя історія з Денисом мене вже все-таки трохи підкувала. Коли чоловік ось так пропадає – справа точно у жінці. Денис теж іноді зникав з радарів, не брав трубку, не передзвонював, потім посилався на моторошну завантаженість й мігрень. Але як потім з'ясувалося, ця «мігрень» була доволі вправна в ліжку.

   Тамерлан провів мені настільки докладну екскурсію, що тепер я в курсі про всі жіночі кімнати в «Атланті», де є запасні виходи, аварійні сходи та навіть вогнегасники. От не дарма кажуть, що прискіпливий юрист на вагу золота. Цей хлопець скрупульозний у будь-яких питаннях, не тільки в договорах чи захисті клієнтів. Якість покриття підлоги й товщина стінок ліфта його теж неабияк турбують. І все це з легким гумором, дотепно та ненав’язливо.

Щоправда, поки ми дісталися на дах я вже добряче втомилася. Але це було того варте! Краєвид зверху дійсно офігезний! Тераса знаходиться на висоті пташиного польоту та захищена від погодних примх високими панорамними екранами із надміцного загартованого скла. У центрі VIP-зони розташувалися затишні низькі дивани з водонепроникною оббивкою, на спинках недбало накинуті пледи. Тут буквально кожна дрібниця підкреслює наскільки Самір дбає про свій комфорт та комфорт своїх гостей.

Це ж треба, кожна думка про нього змушує моє серце млосно-мрійливо стискатися.

— Очманіти можна. Підозрюю, пізно ввечері тут нереальна краса, — видихаю з якоюсь сумішшю смутку та захоплення.

— Угу, вночі дійсно шикарно, — погоджується Тамерлан. — Тут тільки інфініті-водойма з підсвічуванням, решта ввечері освітлюється живим вогнем. Іноді я тут навіть побачення призначаю потай від Саміра. Тільки ч-ч-ч, це буде нашим секретом. Діно, а ти вже бувала у Саміра вдома? — мені складно розгадати його інтонацію, чи це провокативне питання, чи проста цікавість.

— Ні, він дав мені час зібрати речі. Хоча запрошував. Ще вчора, але я не хочу поспішати, — відповідаю чесно, бо вже так набридло брехати.

— О, тоді тобі у нього сподобається. Самір у нас шанувальник якості та комфорту, любить оточувати себе красивими та функціональними речами, — дуже сподіваюся, що Тамерлан справді має на увазі лише речі, а не жінок.

— На мене завжди витріщатимуться ось так, як сьогодні? — Дивлюся йому прямо в очі, хочу зрозуміти в які моменти Тамерлан зі мною щирий. Я працювала в посольстві й увага людей мене не напружує, але сьогодні співробітники цього бізнес-центру, підлеглі Саміра Акаєва, дивилися на мене інакше, наче я маю скласти іспит кожному з них.

— До речі, Діно, ти звернула увагу, що тут ще й бар мається? Елітний алкоголь тебе навряд чи зацікавить, а ось сік… — не поспішаючи відповідати, галантно торкнувшись мого ліктя, Тамік наполегливо запрошує мене пройтися в бік барної стійки. — Ти який любиш? Апельсиновий, яблучний, манговий? Бармена я відправив погуляти, та я впевнений, що легко впораюся з його обов'язками.

— А можеш змішати для мене манговий та томатний?

— Можу, — посміхається, розуміючи причину моїх гастрокапризів. — Сподіваюся, солону тюлечку не треба булькнути у стаканчик? Так от щодо підкресленої уваги оточуючих. Знаючи Саміра Акаєва, люди цілком справедливо очікують побачити у його дружині всі ті високі стандарти, які вони бачать у своєму босі. Вони стовідсотково впевнені, що Акаєв нізащо не опустить планку. Зовнішність — це, звичайно, справа особистого смаку, а от манери, розум, такт — мають бути присутніми. Люди дивляться, бажаючи переконатися, що їхній шеф взяв собі гідну пару.

— А ти вважаєш, що я недостойна? — Зробивши ковток мого коктейлю все одно відчуваю нудоту.

— Діно, я погано тебе знаю, аби робити остаточні висновки. Ти симпатична, здаєшся милою, але що в тебе тут і тут, — торкається своїх грудей та скроні. — Напевно, навіть і Самір поки що не знає. Можу порадити просто бути собою, не треба стрибати вище за свою планку й намагатися всім сподобатися, це виглядатиме комічно. Я бачу, що вас із Саміром тягне одне до одного, ваша хімія однозначно не для фіктивного шлюбу. Отже, у тобі він бачить усі ті якості, які йому імпонують.