6. Не пхай носа, куди не треба

Якби не Аліна, на знаю, що би я робила. Півночі вона заспокоювала мої розтріпані Артемом нерви і підбадьорювала через телефон. Було нестерпно те, що я не могла їй розповісти всього. Через мої фіолетові очі, дівчина може потім триматись мене осторонь, а я так потребую хоч в комусь, кому могла би виговоритись. Занадто довго моє життя було самотнім, тому страшно втратити людину, яка почала зі мною спілкуватись. 
 На ранок я була наче вижатий запліснявілий лимон – без сліз, сил і бажань виходити хоч кудись. Мама змусила мене. На цей раз без виленої крижаної води, а просто скиданням ковдри. Оскільки мій сон цієї ночі втік від мене на Канари, збісилась моя персона не на жарт. Якого біса? Невже незрозуміло, що в ніяку школу мені ходити не хочеться? Ще хоч раз побачити цього недоумка для мене на рівні морального самогубства. Печально, що моя мама цього не розуміє.
 Крім цього моє лицо було спухлим, ніби в сільського дядька Володі, який приймає плату горілкою і закусує кількою в томаті. Звісно, мої батьки не знали, що я півночі плакала. Тепер мама стверджує, що я намагаюся привернути на себе увагу, поки тато відмовчується і думає про щось своє.
 Йду в ванну кімнату і уважно дивлюсь на відображення в дзеркалі. Очі червоні, ніби в наркомана. Шкіра обличчя бліда. Губа розкусана до крові, адже намагаючись стримати своє ридання, я не розрахувала сили і занадто сильно прикусила нижню губу.
 Кажуть, що слово ранить. Насправді ж воно вирізає з тебе всю середину, заливає тебе розжареним залізом і ламає твої кістки на моральному рівні. Артем досягнув свого – вчора мені було боляче. Сьогодні буде боляче йому. Аліна придумала план помсти і мені він подобається. Головне зараз приховати свою нічну істерику і бути готовою влитися в заготовану роль.
 Вмиваюсь холодною водою, роблю всі інші ранкові процедури. В кімнаті одягаюсь в звичайну білу футболку, легкий кардиган і джинси з завищеною талією. Відразу реанімую очі. Краплі проти почервоніння повинні підійти. Натягую лінзи. На лице накладаю тональний, хоча і непереношу його відчувати на своєму лиці. Сьогодні можна перетерпіти. Далі пудра, підмальовую брови і фарбую тушшю вії. 
 Мовчки снідаю. Мовчки їду до школи в одній машині з мамою. Мовчки заходжу в школу.
 Аліна зустрічає мене при вході і каже, що виглядаю я хреново, а маю виглядати як сучка, що готова випустити кігті. Сама ж Аліна, в порівнянні зі мною, виглядає як принцеса неформальних подіумів: колготи в сітку, поверх рвані чорні джинси, червона сорочка з нашитими черепами. Волосся ідеально вирівняне. Макіяж, ніби у емо, але у її випадку це виглядало круто.

– Ти не засциш це зробити? Просто вчора тебе ледь не вигнали, а сьогодні ти знову стрибаєш на ті ж граблі. Хоч ідея і моя, можна трішки зачекати. Артем нікуди не дінеться, а пакетик з мукою тим більш,– Аліса посміхнулась.
 В роздягальню, у шкафчик Артема, ми збираємось підкинути пакетик з мукою і анонімно з телефонної будки, які на диво ще існують і не відправились у пережитки минулого, викликати поліцію. Проблем хлопцю після цього буде вдосталь, оскільки його вже затримували сприводу вживання наркотичних засобів.

– Повір, я готова на все, аби зробити Артему боляче і відплатити йому тою ж лептою,– мій голос звучав впевнено настільки, що в Аліни могло виникнути враження, ніби я вже готова піти сховати пакетик в його куртці.
 Так, це погана ідея і я лечу в воєнні дії, які не факт, що закінчаться для мене добре. Артем повинен заплатити за все.
 Далі ми не говоримо про свій план. В принципі ми не говорили про суттєве і просто казали всякі несенітниці, аби не думати про майбутні дії. Ідучи коридором, помічаю Артема в обіймах Каті. Самовільно хмурю брови і спокійно проходжу коло цієї компанії, але мене ловить за руку Сухач.

– А ось і наша сигаретна мадама. Можливо, дати одну? Ти ж настільки крута, що дозволяєш собі курити навіть у приміщенні школи,– забираю руку з глаб юнака і відпихаю його від себе.

– Якщо не хочеш, щоб її застромили в твій рот, краще не підходь до мене,– ловлю на собі погляд Артема, на якого буквально ледь не вилазить Катя.
 Не те, щоб мене це хвилювало, однак дівчина одягнута ніби їй нічого приховувати. Можливо, вона вважає такий вигляд сексуальним, але моя бабця би оцінила його а-ля повія з траси Київ.
 Сухач прижимає мене до стінки і я відчуваю біль в спині. Артем зривається з місця, відштовхуючи від себе Катю, і підходить до нас. Поклавши руку на плече друга, Артем пильно дивиться на мене і посміхається. Скотина.
 Почервоніння очей від сліз повністю не зійшло. Чорт. Цей телепень все зрозуміє. Те, що я потішила його самолюбство, мене неймовірно бісить.

– Чувак, диви на її очі – видно, що вона димить, як паровоз і можливо не тільки цигарки. Воно тобі треба? – від цих фраз Артема зробилось не по собі, адже він бреше і не червоніє і йому всі повірять, тому що він Артем Сисоєв.
 Катя щось сказала своїй когорті і вони засміялись. Одна із них це все знімала на айфон. Вони всі взагалі прибацані?
 Сухач почав лапати мої стегна, питаючи чи готова я провести з ним незабутню ніч за косячок. Б'ю його по рукам і намагаюсь відштовхнути від себе. Аліна просто стоїть і байдуже спостерігає, схрестивши руки. Це мені не подобається. Вчора вона мене підтримувала, а тепер, коли я потребую допомоги насправді, Аліна робить вигляд, ніби нічого не відбувається.
 Артем просто стоїть і дивиться на мої відчайдушні спроби вирватись від Сухача. При батьках він янгол, а при мені показує своє єство.

– Не смій до мене лізти. Я тобі не дешева повія,– Сухач засміявся і почав знімати з мене кардиган.
 Опираюсь. За мене вступається Артем.

– Достатньо,– Артем відштовхує від мене Сухача і беручи мене за руку, кудись веде.

– Відпусти,– намагаюсь вирвати руку, але з його хваткою зробити це надто важко.
 Та що ж за день такий? Треба почати займатись спортом, а то щось я занадто слабка та немічна.