Пирлик Ярослав

"Багно Землі і зоряний пилок" Серед Пустот і в Коловертях, Там де блищить людська Земля. З'явився я, в державі Смерті, Щоби боротись за Життя. Піщинки мене породили, Ідею вирвавши у світ. Про щастя їх, і миготіння, Маленьких оченят моїх. Та не пройшло й півроку може, Як їх розмила зла вода. Лишився я в своєму тілі, Серед пилку, серед багна. Живи і не піддайся Смерті, Що так і манить в Небуття! Вбери ці соки з Коловерті, Казала матінка моя. І так роблю я до тепер. Пожива - то усе навколо. І навіть зорі і багно, Мої укріплять руки бромом. Ярослав Пирлик (yaroslaviys - інстаграм)

Безкоштовно

На вовчому роздоріжжі

Фантастика, Трилер

"Смерть - свобода!" - каже у своїй одноіменній пісні Констянтин Ступін. "Абсолютна свобода" - додає головний герой повісті "На вовчому роздоріжжі". Що змусило його дійт...

В текcті є: екзистенціальна проблематика, перевертні та інші міфічні істоти, екологія

2 943

Повний текст

83 стор.