Реєстрація

Наталія

Неначе рать, вартують гори, Вони мовчать, бо ще не час. Лишень гроза – смереки хором, А вітер – наче контрабас. Мов страх невидимий, туман Крадеться й огортає луки. Темніє кедр, як шаман – Модрини ж люблять свою муку. Мандрує плетиво із хмар, Пронизане легким багрянцем. Ось ясен, мов самотній цар, Граби ж укупі, наче райці. Ось ліс ковтає дику річку, Дає притулок від усіх. А зачудовані ялички Сумують під Чугайстрів сміх.

У користувача поки що немає написаних блогів

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше