Давид Мірошніков

Я пишу детективи й фантастику, бо мене завжди цікавили різні лиця реальності — ті, що люди показують світові, і ті, які приховують навіть від самих себе. У моїх історіях злочин ніколи не буває лише подією, а фантастика — лише втечею від реального. Для мене це спосіб зазирнути глибше в людську свідомість.

Перший розділ — точка, з якої вже не повертаються

Перший розділ цієї книги не пояснює. Він не знайомить чемно і не веде за руку. Його завдання інше — збити з рівноваги. Історія починається не з події, а зі стану. З відчуття дезорієнтації, тривоги, дивного дискомфорту,

19.01.2026

Коли монстри живуть не в темряві

Ми звикли боятися того, що ховається у тіні. Темні провулки, зачинені двері, шепіт у порожній кімнаті. Але справжній жах рідко приходить ззовні. Найчастіше він народжується всередині людини. За межею зору — не просто

19.01.2026

"За межею зору" - лячний триллер для дорослих

Це психологічний трилер про поліцейського, який занадто довго дивився в темряву. Вільям працює у маленькому місті, оточеному лісом. Уже кілька років тут зникають діти. Їх знаходять у річці, понівечених,

18.01.2026