Daria Cheban

  Іноді тиша всередині так кричить, що вуха дзвенять. Ти прокидаєшся, дивишся в стелю, ловиш знайомі тіні на стінах — і ніби все як завжди. Але ні. Щось змістилось. Щось не дає вдихнути на повну. Ми вчимося жити у повторі,

Привіт! Я нещодавно на Букнеті. Працюю над книгою в жанрі психологічного реалізму з елементами сюрреалізму. У центрі — внутрішній світ героїні, її відчуження, повторюваність днів, самотність і тиха боротьба з собою. Це