Зустріч

Марина сиділа на березі моря під променями сходу сонця, їла морозиво. Це її перша відпуска. Несподівано до неї підійшов незнайомець. Марина спробувала його проігнорувати, але зрозуміла, що окрім нього більше вже нічого не бачить: весь навколишній світ поплив. Замість берега моря з пальмами вона побачила... те, що не вкладається в розумі. Ніби Марина стояла на поверхні води, а сам цей чоловік був чи то русалкою, чи то якимось божеством. Сама дівчина почала змінюватися. Її довге волосся вже не просто гралося з вітром чи навпаки, - його роздирала негода, кружляло навкруги. Сама дівчина була тепер схожа на містичну героїню фентезійного фільму. Але ж героїня знає, що їй робити, граючи свою роль. Незнайомий світ, незнайомий чоловік, незнайоме власне тіло, нвби своє, але зовсім інше. Що тепер?