59
“Морок темряви”
Анотація до книги "Знайти корову та не схибити"
Ельсінор хотів би зібрати всі слова, які знає, з’єднати їх воєдино й написати вірш про красу озера, перед котрим стояв, схрестивши руки на грудях. Він хотів, щоб вірш був переконливим. Аби будь-хто, прочитавши його, побачив цю блакитну гладь, яка переливається рожевими відблисками у промінні ранкового сонця, обрамлену по берегах скалами і ялинами.
Але він – не поет. Він не вміє писати. І його слова не танцюють під музику душі. Тому зараз Берадзе почувався неповноцінним. Все, що йому залишалося, – це мовчки милуватися озером, ув’язненим у межах своєї німоти.
Але він – не поет. Він не вміє писати. І його слова не танцюють під музику душі. Тому зараз Берадзе почувався неповноцінним. Все, що йому залишалося, – це мовчки милуватися озером, ув’язненим у межах своєї німоти.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю вас з новинкою!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати